81. Літеру е (є) треба писати в обох дієсловах дійсного в рядку
а. можемо, знайдемо
Літеру е (є) треба писати в обох дієсловах дійсного в рядку
г. дивуємося, граємо
83. Закінчення ать ( ять) у 3 особі множини мають обидва дієслова рядка
а. сваритися, бачити
84. Закінчення ать ( ять) у 3 особі множини мають обидва дієслова рядка
б. стелити, хвалити
85. Помилку в написанні особового закінчення дієслова допущено в рядку
б. хотять, знаєте
86. Помилку в написанні особового закінчення дієслова допущено в рядку
б. сплють, стелять
87. Правильно утворено форму наказового дієслова
г. відповідати — відповідаємо
88. НЕПРАВИЛЬНО утворено форму наказового в рядку
б. читаємо
89. Форму умовного дієслова вжито в значенні наказового в реченні
а. Чи не приніс би ти мені підручника з біології?
90. Форму наказового дієслова вжито в значенні дійсного в реченні
г. Берімось краще до роботи, змагаймось за нове життя
Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.
До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.
За походженням сполучники поділяються на первісні(і,а,чи,та) і похідні(щоб, якби, проте, буцімто).
Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).