Медичні дослідження Г. Фрилінга і К. Ауера показали такі результати:
kolyr_krug– червоний активує всі системи організму, використовується для лікування кору, вітряної віспи, а також посилює м’язову напругу та підвищує артеріальний тиск;
– жовтий – теж активує, але помірніше, він дуже добре впливає на перебіг захворювань нирок, печінки, суглобів;
– зелений зменшує тиск і мінімізує мігрень, допомагає полегшити стан при астмі та інших захворюваннях дихальних шляхів;
– синій пригнічує активність організму, добре впливає на стан очей.
Описані вище епізоди стосуються ситуативного, короткотривалого впливу кольору. Значно гірші наслідки матиме тривалий «кольоровий» голод. Кожен рік ми говоримо про осінньо-зимову депресію. Бідність кольорів у цю пору року – суттєвий чинник такого стану. Чомусь улітку люди менше сумують та впадають у меланхолічний настрій. А якщо таке і трапляється, варто просто виїхати на природу – і все як рукою знімає. Природа мудро оточила нас такою кількістю зеленого: він активує організм, але набагато м’якше, ніж червоний. І взагалі знаходиться на межі активних та спокійних кольорів.
У наших широтах ми можемо перетерпіти такий «сірий» сезон. В умовах же тривалої відсутності кольорового розмаїття у людей, особливо дітей, може розвинутися навіть відставання у розвитку. Це науково довів В. Демидов в 1987 році.
Взагалі потрібно більш чутливо прислухатися до потреб свого організму, який сигналізує про певні негативні стани, у тому числі через прагнення в сприйнятті певного кольору. У стані втоми яскраві кольори дратують, а якщо відпочинок затягнувся і необхідно активувати себе – людина може шукати саме яскравих кольорів. Наприклад, витягти з шафи помаранчеву футболку, тому що «настрій з’явився» її одягти
Навантаження на природні системи щороку лише зростає і вже сягнуло фактично своєї критичної межі. Хоч як прикро, головну загрозу довкіллю становить людина — її байдужість, безкультур’я і жадоба до збагачення. Якщо казати про Україну, то чого лише варті переповнені сміттєзвалища, які от-от можуть вибухнути екологічною катастрофою. А ще додамо труби промислових комплексів, що отруюють ядучим димом повітря наших міст, вихлопні гази від автомобілів, стічні води, перенасичені фосфатами та іншими шкідливими хімічними домішками, які без належного очищення потрапляють до наших водних артерій. Зрештою, вирубані Карпатські (і не лише) ліси. Все це аж ніяк не на користь людині. Проте нещодавнє опитування засвідчило, що лише п’ять відсотків українців назвали проблеми навколишнього середовища особистими. Тому, поки є трохи часу, варто було б замислитися і не позбавляти своїх нащадків майбутнього.