Велика кількість фразеологізмів виникла із словосполучень на позначення вчинків людини в різних ситуаціях, реалій побуту чи родинних стосунків, із сільськогосподарських та трудових процесів, різних ремесл чи виробництв, народних обрядів та звичаїв , також вони можуть мати біблійне походження чи відноситися к античнім міфам.
Перша група фразеологізмів має фольклорне або професійне походження. «Комар носа не підточить (не буде до чого прискіпатися)» - спочатку під цією фразою розуміли щільно підігнані дошки, колоди чи камені між якими важко було просунути навіть такий гострий і тонкий предмет, як комариний ніс.
«Знати собі ціну (мати самоповагу та гідність)» - народна мова є джерелом походження даного фразеологізму. Спочатку фразеологізм «знати собі ціну» виступав як вільне словосполучення, але з часом цей вислів став крилатим.
«Лити воду на чужий млин (діяти на чию-небудь користь, допомагати комусь )» - це вираз виробничо-професійного походження.
«Мати грунт під ногами (почувати себе впевнено та незалежно)» - джерело походження народний фольклор.
«Заварити кашу» (затіяти якусь неприємну справу) – це вираз народного походження, тому що ще за старих часів каша була основною стравою у селян і з нею було пов’язано багато фразеологічних зворотів.
«Легкий хліб (здобутий без особливих зусиль) » - джерело походження цього фразеологізму пов’язане з тяжким процесом праці вирощування хліба в стародавні часи.
«Гав ловити (марно витрачати час)» - фраза народного походження.
«Скатертю доріжка (йди куди завгодно)» - вираз скатертиною дорога спочатку вживався тільки як побажання щасливої дороги, але з часом люди його почали вживати іронічно, в значенні «забирайся геть».
«Закидати вудку (обережно натякати на що-небудь з метою дізнатися потрібну інформацію)» - крилата фраза пов'язана з рибальством.
«Птиця високого польоту (людина, яка займає високе суспільне становище)» - цей вираз пов'язані з людини за світом тварин і птахів.
«Альфа й омега (початок і кінець чого-небудь)» - цей вислів має біблійне походження.
Друга група фразеологізмів має літературне походження . «Вогонь в одежі слова» – цей вислів узятий із поеми І. Я. Франка «Лісова ідилія» (1906).
«Не минайте ані титли, ніже тії коми» – цей вираз належить Тарасу Шевченко у вірші «I мертвим, і живим, і ненародженим, землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнє посланіє»
«В сім'ї єдиній, в сім'ї вольній, новій» – поетичні слова Тараса Григоровича Шевченко «Заповіт».
«Смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись» – цей вираз належить Лесі Українки в драмі-феєрії "Лісова пісня".
А не Дуб ли он в этом году в России и в России и