Перед мною картина монастирського "запорожець". з першого погляду помітно, що це немолода людина, яка прожила історію свого народу. незважаючи на вік, у нього міцна постава. обличчя старого запорожця смагляве, обвітрене. зажурені, сумні очі та задумливий погляд свідчить про біль його народу, що навіки закарбовує у пам*яті. довгі вуса, оселедець на голові, густі нависні брови - свідчать про немолодий вік та проведене життя у боях нашого захисника народу. у запарожця орлиний ніс із горбиком і пооране зморшками чого, на якому відбились сліди часу і переживань. сильні руки, які тримають зброю, свідчать, що це бувалий воїн, який пережив не один бій у якому були і перемоги, і поразки, це воїн загартований у боях. запорожець одягнений у білу сорочку, темно-коричневу кирею та жупан. його образ довершує велика, гостра шабля, яка разом із воїном пережила і творила історію длдя нас. картина а. монастирського зображує не лише життя старого запорожця, а і частину нашої важкої долі. усобі вона несе сумний характер, який не може залишити нас байдужими. адже такі, як цей старий запорожець, віддавали за нас сво\ життя, щоб ми жили вільно.
- Прив1т - Прив1т - То коли до школи збираешся? - Вже завтра буду разом з вами висиджувати уроки та дружно б1гти в 1дальню) Але э одна проблема, мене довго не було, тому я пропустив нову тему з математики. - О! Точно! Ми ж якраз вивчили тангенси й катангенси, а тебе не було. То...а ти прочитац параграф. - Та я вже пробував - без вчителя н1чого не зрозум1ло.. А у нас контрольна наступного тмжня... - Не переймайся.. Я тоб1 з задоволенням до - Дякую тоб1. Давай зустр1немося завтра п1сля урок1в - Давай, завтра побачимося, а тепер менй час 1ти. Бувай -бувай
