Випишіть з тексту порівняння з'ясуйте з якою метою автор їх використовує
поснідавши, гнат узяв сокиру і подався на двір. займався пишний
січневий ранок. золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і
вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум'ям. сонце, мов здорова
червона діжа, випливало з-за краю землі та обгорталось блискучими
хмарками, що спалахнули від сонячного проміння, мов солома від вогню.
гнат оглянув хуру дров, що привіз учора з лісу, і заходився рубати їх. стук
сокири по сухому дереву далеко котився в рожевому морозному повітрі.
помивши посуду після обіду та поприбиравши в хаті, настя сіла на
лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну
заполоч. біле шитво вкрило її коліна. настя взялась до роботи та ще раз
глянула на хату. в хаті було чисто та гарно, як у квітничку. з білих стін
дивились гарні боги, заквітчані сухим зіллям, обвішані рушниками.
чепурний комин білів, аж сяяв. долівка була гладенька та жовта, як віск.
веселий ранішній промінь грав на полив'яних мисках, що стояли в
миснику, ушиковані, як військо.
настя любила свою веселу, теплу хату. в сій маленькій хатині зазнала
вона щастя.
Якось теплим вересневим днем ми з друзями ходили до лісу. Припікало гаряче сонечко. Над нами світилося прозоре й чисте блакитне небо. Від подиху легенького вітерця шелестіло жовтогаряче листя.
Ліс стояв урочистий. Сонячні промінці падали на листя, створюючи гармонійну й святкову атмосферу.
Ми дуже старанно шукали грибів, але не знайшли їх. Мабуть, з причини того, що довго не було дощу й земля потріскалася та пересохла.
Скоро ми натрапили на кущі, які рясніли горіхами. Ми взялися збирати горіхи зі справжнім завзяттям. На жаль, ми не помітили, що за лісом причаїлася небезпека.
Страшний вітер налетів зненацька. Дерева захиталися. Вогняна сліпуча блискавка розітнула хмари. Ми розгубилися: бігти додому далеко, а лишатися в лісі небезпечно. Дощ полився, як із відра. Вітер шаленів у верхівках дерев. Здавалося, що майже останній осінній грозі не буде кінця.
Ми дочекалися. Вітер вгамувався. Дощ ущух. Ми були мокрі до останньої нитки. Зате як радісно було нам іти по розмоклій землі, несучи повні кошики справжніх лісових горіхів.