З самого дитинства ми знаємо, що у світі існують дві непримеренні сили – добро і зло. Що ж несуть у собі ці дві сили? Добро – це світла, сонячна сторона нашого буття, що пов’язана зі справедливістю, миром, коханням та злагодою. Зло – це бік темряви, де володарює обман та жорстокість, єгоїзм та зрада.
Але чи завжди добро, навіть у наш час, йде на благо людині? Стається так, що і добро може перетворитись на зло. Можна привести такий приклад: друг дав списати домашнє завдання однокласникові. Що у цьому страшного? Нічого, якщо не брати до уваги той факт, що однокласник не отримав жодних знань.
Цей одвічний двобій відбувається не тільки у сучасному світі, а й на сторінках творів видатних авторів, адже кожен із нас хоч раз замислювався над питання добра і зла. Так, у творі П. Мирного «Хіба ревуть воли...» ми бачимо роздвоєність Чіпки Варениченка, що стоїть перед вибором між добром і злом. І стається так, що на певному етапі його життя, ці дві непримиренні сили знаходять у ньому поєднання: вдень він працює, а вночі з товаришами знову ступає на злочинну стежку.
Сучасний світ повний як добра, так і зла. Проте я вірю, що в душі кожного із нас, все ж таки добро переможе над злом. Якщо кожна людина перед тим, як діяти задумається, чи благою буде ця дія, навіть якщо вона продиктована самими добрими мотивами.
Объяснение:
Кілька членів речення, що виконують тотожну функцію, відносяться дл одного й того самого слова і об'єднуються один з одним сурядним зв'язком, називаються однорідними. Між однорідними членами речення ставимо кому, якщо вони з'єднані перелічувальною інтонацією без сполучників, наприклад: суворовці завжди ідуть струнко, бадьоро, красиво; якщо вони з'єднані повторюваним сполучником, наприклад: місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море; також перед протиставними сполучниками, що з'єднують однорідні члени, наприклад: марко озирнувся, але ничого не побачив; між парами однорідних членів, наприклад: наука і труд, знання і школа манливо кличуть до мети; якщо однорідні члени з'єднані парним сполучником, то кома ставиться перед другою частиною сполучника, наприклад: не тільки робітники, а й селяни. Кома не ставиться, якщо сполучники і (й), та (в значенні і), або, чи не повторюються, наприклад: летів і танув сніг.
Объяснение: