30 вопрос №1
1
у якому варіанті є складнопідрядне речення?
1)на світі той наймудріший, хто найдужче любить життя.
2)якщо ластівка в’є під оселею гніздо, то це на щастя.
3)можна вибрать друга, та не можна рідну матір вибирати.
4)гроза минула, і пахучі квіти усі в краплинах.
вопрос №2
1
у якому рядку є складнопідрядне речення з підрядним місця?
1.де селилася людина, там виростали дерева.
2там, за селом, схрестилися дороги.
3хоч я був інколи лихий, все ж таки зі старшими вітався.
4мене назад вернути закликали у місто, де світилися вогні.
вопрос №3
1
у якому рядку є складнопідрядне речення з підрядним означальним?
1.інша сила, буйна, незборима, вогнем напоює ту річ.
2.ходжу між левами, недаремно ж і місто взивається львів.
3.не запалить серце точна рима, хоч яка б вона не була.
4.ми зустрілися в парку, де цвіли каштани буйно.
вопрос №4
1
у якому рядку є складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним?
1.я знав про те давно, проте не вірив людям.
2.вони спішили, щоб устигнути на електричку.
3.почалися дощі, наче хтось увімкнув водопади.
4.чули раніше хлопці, що любов змінює людину.
вопрос №5
1
у якому рядку є складнопідрядне речення з підрядним умови?
1.оскільки снігу не було, погратися у сніжки не вдалося.
2.коли об’являть про прибуття поїзда, ми вийдемо на перон.
3.і сонце, що світило з вишини, знов гріє душу.
4.якщо не можеш бути вічно юним, то змолоду не будь старим бодай.
вопрос №6
1
у якому рядку є складнопідрядне речення з підрядним дії?
1.те, що почав він своє життя поразкою, не давало йому спокою.
2.подивилась так, мовби на нього впало невідворотне лихо.
3.як тобі розповісти, кохана, про любов неповторну мою.
4.може, тому, що весна буде ранньою, попит на насіння високий.
Старовинна мудрість говорить, що людина - творець свого щастя. З цим, мабуть, треба погодитись, тому що справжнє щастя - це передусім вміння прекрасно любити життя і людей. Щастя - це горде відчуття своєї вагомості в суспільстві, але, мабуть, чи не найважливіше - це вміння віддавати вся свої сили, своє душевне тепло, полум'я свого серця служінню людям. І саме така самовідданість, народжена високим гуманізмом, і робить людину щасливою. І все ж таки, де криється коріння справжнього щастя? Відповідь може бути одна: в праці.
У свій час великий педагог А. С. Макаренко правильно говорив про важливість трудового виховання. Згадати хоча б його "безнадійних вихованців, які вже встигли побувати "на дні" суспільного життя. Здавалось, ніхто і ніщо не спроможний очистити їхні душі від бруду. Але благородні вчинки і безкорислива праця дала змогу радісно забриніти струнам у їхніх душах, повернути їх у русло чесного життя. Саме праця забезпечила їм щастя повноцінного життя.
Відомі всі висловлювання Олександра Довженка: "Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Прекрасна вона в стражданнях і в смерті за неї. Але найсвітліша краса її в труді". І ця глибока думка переконливо розкрита автором у його безсмертній "Поемі про море", де показано красу людини в праці. Глибоко філософськими словами закінчується цей твір: "Любіть землю! Любіть працю на землі, бо без цього не буде щастя нам і дітям нашим ні на якій планеті".
Такий фінал твору, на мій погляд, глибоко символічний: він вказує на ті проблеми, які стоять перед молодим поколінням.
Звеличити, збагатити людину, зробити її життя справді повноцінним і багатогранним може лише всесильна любов до інших людей. Такі високогуманні погляди і поривання здатна дарувати людині творча праця.
Цей неперевершений героїзм, цю нездоланну силу і красу творчої праці нашого народу оспівано в кращих творах української літератури. Мимоволі згадуються невмирущі слова з поезії Павла Тичини:
Усмішка в народу розцвітає.
Кожен каже: й я свій труд несу!
Відбудова! - труд переростає
у красу.
У цих нібито й простих словах криється глибокий філософський зміст. І дійсно, тільки в процесі чесної безкорисливої праці людина по-справжньому здатна зрозуміти красу життя, велич людського існування. Лише тоді вона зможе повністю оцінити все те прогресивне, що створило людство в ході свого розвитку ввійти в чарівний світ прекрасного, збагативши свою душу неоціненним скарбом. А з іншого боку, саме це усвідомлення своєї повноцінності, збагаченості робить людську працю творчою і чимось наближає до мистецтва.
Але я гадаю, що будь-яка праця буде приносити людям користь, якщо людина обирає ту галузь праці, до якої вона більш за все здібна і яка здається більш корисною, а також таку, щоб її труд приносив якомога вагоміші результати. Для цього людині потрібні розум і знання.
Саме ця думка, доведена самим життям, оригінально зазвучала в поетичній творчості М. Рильського (збірка "Троянди і виноград"). Автор впевнено говорить:
У щастя людського два рівних є крила:
Троянди й виноград, красиве і корисне.
Улюбленій справі людина віддає всі сили, всю енергію, всі знання, ця справа буде виконуватися краще, віддача, як говорять, буде більшою.
Отже, так і тільки таке життя можна назвати прекрасним. І лише в беззавітному служінні людству, в невтомній творчій праці кожний із нас зможе знайти справжнє людське щастя.