Мiй народ-це i є моя сила! Родичи,рід,народ-всі ми з цих слов...Бо ми українці. Ми одного роду,і створила природа цей рід щирим серцем,щирею душою.Мій народ ніколи не був грязним та нечесним.Він брав зброю тільки щоби захищати свій край. Ми великий народ,але ніколи цим не хизувалися і завжди поважали чужу волю і незалежність. Але до нас так не ставились...Всі враги хотіли заволодіти нашею рідною землею. Та були славні сини,які завжди захищали своїм широким плечем нашу рідну Україну,не давали ворогам її образити. Народ мій є!Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ! Народ безсмертний. Адже ми-молоде покоління набираємось сил.Нам доведеться взяти на себе відповідальність за майбутню долю України. Ми повинні пишатися тим,що ми діти великого,доброго і славного народу,пишатися тим,що ми українці!
Йшовши по вулиці, я побачив 3 хлопців які купили та пили пиво. Я підійшов до них і завів діалог: - Хлопці чого це ви тут посеред вулиці бенкет влаштували,- оьурено промовив я. - От щодо бенкету ти прави,- тільки сміючись говорили хлопці. - Ну тут же діти ходять і вагітні, або просто матері з дітьми чи звичайні люди,- продовжував я.- Пішли б ви десь за гаражі або взагалі одумались та перестали вживати цю гидоту. - А ти нам хто?- нахабно відповідали хлопці. - І на інших нам байдуже. Я зрозумів, що так по-доброму я не віджену іх пому вирішив вчитити трішни козумніше. Я взяв зелень,що мала дуже різкий запах і почав коло них відкушувати по кусочку. Нарешті хлопці заговорили: - Хлопче, а чи не пішов би ти в інше місце? Ти нам заважаєш -А мені як і вам байдуже. - Ти хоч чув який щапах має те, що ти вживаєш,- запитували хлопці. - Так.Так само як і ви. - Давай домовимось,що ти йдеш і ми йдемо. Але мені було вже байдуже. Я зрозумів яка зараз молодь. І просто гордо пішов далі...
Родичи,рід,народ-всі ми з цих слов...Бо ми українці. Ми одного роду,і створила природа цей рід щирим серцем,щирею душою.Мій народ ніколи не був грязним та нечесним.Він брав зброю тільки щоби захищати свій край.
Ми великий народ,але ніколи цим не хизувалися і завжди поважали чужу волю і незалежність. Але до нас так не ставились...Всі враги хотіли заволодіти нашею рідною землею. Та були славні сини,які завжди захищали своїм широким плечем нашу рідну Україну,не давали ворогам її образити.
Народ мій є!Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!
Народ безсмертний. Адже ми-молоде покоління набираємось сил.Нам доведеться взяти на себе відповідальність за майбутню долю України.
Ми повинні пишатися тим,що ми діти великого,доброго і славного народу,пишатися тим,що ми українці!