двоскладне речення:
А я дивлюся і серцем лину в садочок на Україну.
Ви кинулися, наче проснулись, розплющуєте очі.
Осінній день брався уже до вечора.
означено-особове:
Жду відповіді на цей лист.
Учи дітей не страшкою, а ласкою.
Поїду з Києва, утомлене серце на води і на зорі понесу.
Зазимую тут і залітую, в цій великій хаті не
неозначено-особове:
Заберуть тебе додому з полонини.
Нам дають чаю, гарячого, міцного.
Йому скрутили руки і здали.
узагальнено-особове:
Дарованому коню в зуби не заглядають.
Сміло сядьмо в човни легкокрилі.
Я НЕ ВПЕВНЕНА, ХАЙ БУДЕ ТАК
"Гармонія людини і природа – найвища цінність"
Природа - матінка, годувальниця, без неї людське існування буде під загрозою. Вона вбирає в себе мільйони живих істот, все екосистеми планети - це її багатство. В даний момент природа задихається від токсинів, які вже всюди: у воді, повітрі, ґрунті. Численні тварини знаходяться на межі зникнення, лісові багатства нещадно вирубуються.
Людина нинішнього часу - егоїстичний споживач, який звик лише брати, нічого не віддаючи натомість. Він упевнений, що на його життєвий вік вистачить природних ресурсів. На те, як проживуть майбутні покоління людині плювати. Якщо б це було не так, людина зберігав би, оберігав би і намагався б відновити втрачені потенціали природи.
На Землю, повільно, але вірно насувається екологічна катастрофа, і поки людина не розкриє свої очі, все дуже хитко в цьому світі.
А як було раніше? У минулому чоловік поважав і цінував природу, міг взяти її дари, нічого не псуючи. Полювання та риболовля були основними чоловічими промислами, жінки ж збирали ягоди, гриби і трави, які лікували людей. Гармонія порушилася після приходу промисловості. Заводи стали розростатися, а утилізація відходів була занадто непродуманою. Як результат, сьогодні люди пожинають плоди цього. Намагаються хоч якось зупинити, майже незворотні, процеси: беруть під охорону тварин, шукають альтернативні джерела енергії, переходять на майже безвідходні виробництва
Гармонія людей і природи порушена, хочеться вірити, що її все ж вдасться відновити. Можливо, тоді природа знову відчинить свої обійми для людства.