У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це вулиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам’ятаю про неї і повертаюся туди.
Це маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п’янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам’яталася моя вулиця.
Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.
Запам’ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.
Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам’ятником — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею Слави.
Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по прекрасному м’якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря. Відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна.
Привіт моя кохана подружка. Розкажи як пройшли твої канікули? Чим ти займалася? Що стосується мене, то я почала вчити іноземні мови: англійська та італійська. Також, у липні місяці я побувала в таборі "Сонце". Знайшла собі багато друзів. Потім я їздила до бабусі і дідуся. У них я пробула цілий місяць, уявляєш? З дідусем я займалася городом, а з бабусею я готувала і вишивала. А потім з батьками ми поїхали на море. Ми відпочивали в Єгипті. Було дуже жарко, весело і цікаво. А зараз я готуюся до школи. У мене все добре. Чекаю твоєї відповіді.
Привіт моя кохана подружка. Розкажи як пройшли твої канікули? Чим ти займалася? Що стосується мене, то я почала вчити іноземні мови: англійська та італійська. Також, у липні місяці я побувала в таборі "Сонце". Знайшла собі багато друзів. Потім я їздила до бабусі і дідуся. У них я пробула цілий місяць, уявляєш? З дідусем я займалася городом, а з бабусею я готувала і вишивала. А потім з батьками ми поїхали на море. Ми відпочивали в Єгипті. Було дуже жарко, весело і цікаво. А зараз я готуюся до школи. У мене все добре. Чекаю твоєї відповіді.
ВУЛИЦЯ МОГО ДИТИНСТВА
У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене — це вулиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам’ятаю про неї і повертаюся туди.
Це маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п’янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам’яталася моя вулиця.
Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.
Запам’ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.
Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам’ятником — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею Слави.
Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по прекрасному м’якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря. Відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна.
Объяснение: