ответ: 1) Вузький - вужчий - найвужчий - більш/менш вузький - найбільш/найменш вузький; далекий - дальший - найдальший - більш/менш далекий - найбільш/найменш далекий.
2) Мороз - мороза (чітко окреслений іменник); пісок - піску (нечітко окреслений іменник); пліт - плоту(нечітко окреслений іменник); буряк - буряка(чітко окреслений іменник); Донбас - Донбасу (нечітко окреслений іменник); Київ - Києва(чітко окреслений іменник); Південний Буг - Південного Бугу (чітко окреслений іменник); вітер - вітру(нечітко окреслений іменник); квадрат - квадрату(нечітко окреслений іменник); орден - ордена (якщо нагорода - чітко окреслений іменник) / орден - ордену(якщо організація - нечітко окреслений іменник).
Объяснение: 2) Іменники II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини (кого? чого?) можуть мати закінчення -а або -у (на письмі ще -я або -ю): клен — клена, гай — гаю. Вживання того чи іншого закінчення залежить від значення іменника.
За значенням іменники поділяються на назви чітко та назви нечітко окреслених предметів і понять.
Назви чітко окреслених предметів і понять:
назви істот (син, кінь, голуб),
охоплювані зором речі (ключ, трактор, дуб, пагорб),
частин тіла (палець, лоб),
днів тижня та місяців (понеділок, жовтень),
назви населених пунктів (Конотоп, Кременчук, Нью-Йорк),
різних мір (метр, кілограм),
наукові терміни (атом, суфікс).
Назви нечітко окреслених предметів і понять (назви предметів, які не охоплюються зором):
не мають певних меж (космос, шлях, ліс, Буг),
назви великих споруд (завод, стадіон),
територій (Крим, Казахстан),
збірні назви (горох, пісок),
назви речовин (граніт, кисень),
явищ (грім, вітер),
дій (біг, розгляд),
станів (сон, гнів),
абстрактних понять (прогрес, мир) тощо.
В будь-якій сім'ї у кожного члена сім'ї є свої певні обов'язки. Навіть у дитини, починаючи з малого віку є свої домашні турботи. І це абсолютно нормально. Дитина цілком в силах надати батькам посильну до Полити квіти, витерти пил, розібрати пакети з магазину, зібрати свої іграшки і розкласти по місцях і інші нескладні роботи. Для багатьох дітей це гордість, що їм довіряють таку відповідальну роботу, а для багатьох навпаки, це рутина. Їм хочеться грати, дивитися мультики, але ніяк не працювати.
Звичайно, навчання в початкових класах школи вимагає багато часу і уваги, після школи необхідно виконати навчальні домашні завдання. Це нелегко, дитина практично завжди зайнятий, але і батьки на роботі втомлюються, а ще вдома чекають клопоти: приготувати вечерю, випрати білизну, вимити посуд. На вихідних теж турбот повно і в квартирі прибрати, і з дитиною пограти. Тому, батькам дуже потрібна і важлива навіть найменша до малюків. Прибрати посуд зі столу малюкові зовсім не складно, а мамі цей час звільнить і підніме настрій після важкого робочого дня. Або помити своє взуття другокласнику не складе труднощів, а мамі з татом вже менше роботи ввечері.
А до мамі з молодшим братом чи сестрою абсолютно неоціненна. Мама може спокійно возитися на кухні, коли за немовлям є кому доглянути. Це і відповідально, і цікаво. Така братська турбота - найкращий показник любові і поваги.
Виконання домашніх обов'язків дисциплінує дитину, прищеплює відповідальність, і впевненість в собі. Взаємодо в сім'ї народжує гармонію і розуміння. Задоволені і відпочилі батьки частіше гуляють з дітьми, проводять цікаві ігри та досліди. Коли домашні обов'язки розподілені між усіма членами сім'ї, у кожного є можливість відпочити і зайнятися своєю справою. Потрібно розуміти, що домашні обов'язки - це зовсім не покарання, а турбота про сім'ю та рідних людей.