містичний замок
чарівне закарпаття милує неповторними крає, багатством кольорів та незабутніми панорамами всіх тих, хто приїжджає в гості та живе тут. одним із найвидатніших місць області є справжній замок паланок, який захоплює нас своїм силуетом при сході раннього сонечка.
дивна назва цієї історичної пам'ятки походить від маленького містечка, полями та ровом з водою, що знаходиться біля підняжжя 68-метрової гори, на якій він і розташований. говорять, що перша споруда, яка згодом перетворилася у сучасний замок, була збудована білими хорватами в x ст., які проживали тут. першим володарем міцної фортеці став князь федір корятович, який перетворив її у свою резиденцію. він же викопав величезний колодязь, з якого, за легендою, кожну ніч виє чорт. навколо споруди ростуть зелені дерева. вони, наче піднімають догори весь могутній замок, вершини якого доторкаються до блакитного неба.
споруда має три захисні фортеці, під якими розташовані підвали. замок глибоким ровом, через який можна пройти по дерев'яному мосту. передня частина непримітна, з трьома невеличкими вікнами та загадковим порталом, за яким ти опиняєшся в іншому вимірі простору та часу, адже містична атмосфера палацу не залишить байдужим нікого. багато людей приходять побувати там, подивитись на мукачеве з висоти.
сучасний стан цієї історичної пам'ятки плачевний, хоча деякі частини відреставровані. я надіюся, що знайдуться люди, які зможуть зберегти її і для інших поколінь, адже без минулого нема майбутнього.
мукачівський замок - один з небагатьох, який поєднав у собі декілька стилів середньовіччя. я горджуся тим, що завдяки паланку про наше закарпаття говорять навіть за кордом. тому цінуймо та зберігаймо його!
розбудова україни, як демократичної правової держави, потребує ретельного аналізу законодавства як важливої умови забезпечення прав і свобод людини. особливо це стосується найбільш вразливої категорії нашого населення - дітей.
найсерйознішою проблемою у сфері захисту прав дитини в україні на сьогодні є дитяча бездоглядність та безпритульність. дана проблема в україні має місце вже досить давно. політика держави щодо соціального захисту безпритульних дітей ґрунтується на положеннях законів україни «про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24.01.1995 р., «про соціальну роботу з дітьми та молоддю» від 21.06.2001 р., «про охорону дитинства» від 26.04.2001 р.
незахищеною категорією у будь-якій країні є діти,- члени сімей, що потребують від суспільства у вирішенні своїх проблем. більшість таких сімей, як правило, перебувають у складному матеріальному, психологічному, емоційному становищі. не бажаючи примиритися з реальністю, діти йдуть з рідних домівок. у значної частини з них фактично немає рідних сімей, оскільки батьки зловживають алкоголем або перебувають у місцях позбавлення волі. діти змушенні проживати у чужих людей, у сім’ях родичів, в і інших дітей, на вокзалі, залишених будівлях тощо.
У переносному значенні:
По цілій Україні розсипалося зерно мудрості, що його своїми творами висаджував Тарас Шевченко.
У прямому значенні:
І по дорозі із дірявого міху розсипалося зерно, що його везли чумаки.