Дружба, на мій погляд, це великий дар людині. Адже чим більше в тебе справжніх товаришів, тим більше ти відчуваєш підтримку у важких ситуаціях, до у скруті та щиру радість за твої успіхи. Але також важливо бути самому чесним і щирим у стосунках зі своїми товаришами.
У мене багато знайомих, але справжніх друзів мало. Адже не кожного можна назвати своїм справжнім другом. Я вважаю, що такі стосунки мають пройти через певні випробовування та перевірку. І справа не в тому, чи дасть хтось переписати комусь невиконане домашнє завдання, чи підтримає тебе у сварці. Справжня дружба набагато глибша. Я пам’ятаю випадок, після якого мені було присвоєно почесне звання друга. Одна моя сусідка, така ж учениця, як і я, сильно захворіла. Протягом тривалого часу їй не можна було виходити на вулицю, тому вона пропускала заняття. Оленка, так її ім’я, вчилася дуже добре, тому сильно переживала за пропущені уроки. Хоча в неї і були номери телефонів її класного керівника й однокласників, та це допомагало лише частково. Вона могла дізнатися, яким було домашнє завдання, але новий матеріал досить часто був складним і незрозумілим.
Одного разу Олена звернулася до мене по до так сталося, що з багатьох предметів завдання в нас були однакові. Я погодилась допомагати їй. Час, який ми проводили разом, минав швидко і весело. Оленка була не лише розумною, але цікавою і чемною дівчиною. Коли вона після хврроби прийшла до школи, то вразила вчителів своєю підготовкою. Та й у мене з багатьох предметів оцінки підвищилися. Відтоді ми товаришуємо і Оленка називає мене справжньою подругою.
Тимко прийшов додому сердитий і ЗЛІСНО кинув свій портфель, що той ВИСОКО підлетів УГОРУ і ТРОХИ не попав у кота, який ТИХО спав на килимі. «То й що, що я не вивчив того вірша про ПРИСЛІВНИК», - думав Тимко. «Мені це НЕЦІКАВО»! Він БІГОМ вискочив на двір і ЛЕДВЕ не вскочив у миску з холодною водою, яку бабуся приготувала для прання. - Тимко! Ти ДАЛЕКО? – ГУЧНО гукнула бабуся. - На річку, - відповів хлопчина НА БІГУ. Хлопець ЗОВСІМ забув, що на ЗАВТРА він повинен буде розповідати вірш НАПАМ’ЯТЬ, бо ВЧОРА вчителька нагадала Тимкові, що запитає його. Річка була НЕДАЛЕКО, але хлопчик біжав ТАК ШВИДКО, що СКОРО втомився і пішов ПІШКИ. Він РІШУЧЕ розсував листя очерету і НЕЗАБАРОМ опинився на містку, з якого рибалки ЗАВЖДИ закидали вудки і рибалили. Тимко КОРОТКО підкачав штанини і опустив ноги у воду. Ногам було ТРОХИ ПРОХОЛОДНО, але сонце ЛАГІДНО зігрівало все НАВКОЛО і хлопець НАВІТЬ подумав: «Може поплавати?» Але РАБТОМ, ЛІВІШЕ від нього, він побачив якісь кола на воді, і НАВІТЬ трохи злякався. Придивився КРАЩЕ, аж бачить, що там на дні, у воді, ПРЯМО під його ногами відбувається щось дивне.
Правильна відповідь (Б) Вересень