Нужен письмовий переказ
Життя присвятив фізиці
В українській мові стійко закріпилося слово «рентген», що стало похідним для інших: рентгенкабінет, рентгенодіагностика, рентгеновипромінювання тощо. Цей термін запропонував фізик Абрам Йоффе, один з учнів Вільгельма Рентгена. Однак усе могло статись інакше, і Х-промені, які ми називаємо «рентгенівськими», могли бути названі зовсім по-іншому.
Винахідником цього невидимого проміння був Іван Пулюй, який ще за чотирнадцять років до відкриття в 1895 році Рентгеном Х-променів сконструював лампу, що давала можливість чувати предмети. Якби Рентген не мав лампи Пулюя, то не здійснив би свого відкриття, оскільки саме лампа продукувала ці промені.
Хто ж такий Іван Павлович Пулюй? Він народився в 1845 році на Тернопільщині. Його батьки були греко-католиками, вони мріяли, щоб їхній син став священиком. Давши Іванові після закінчення гімназії тридцять п’ять золотих, вони відрядили його до Відня вступати до університету на теологічний факультет (нагадаємо, що в ті часи Західна Україна входила до складу Австро-Угорщини). Під час навчання молодий богослов, крім Закону Божого, починає цікавитися фізикою і, відмовившись від сану священика, стає студентом фізико-математичного відділення філософського факультету. Такий вчинок суперечив волі батьків, тому вони відреклися від сина й більше ніколи з ним не зустрічалися.
Пулюй працює у Віденському університеті на посаді приват-доцента і, присвячуючи все більше часу проблемам електротехніки, продовжує вивчати явища в трубках. Успіх приходить досить швидко. Іван Павлович винаходить катодну лампу, але право першості за ним не визнають.
Альберт Ейнштейн, дізнавшись про історію винаходу, сказав: «Що відбулося — того не змінити. Втішайтеся тим, що і Ви вклали свою частку праці в епохальне відкриття. Хіба цього мало? А якщо відверто, то все має логіку. Хто стоїть за вами, русинами, яка культура, які акції? Прикро Вам це слухати, але куди подінешся від своєї долі? А за Рентгеном — уся Європа».
Як не було важко, але Пулюй виздав першість відкриття Х-променів за Рентгеном і не став заперечувати навіть тоді, коли йому вручили Нобелівську премію. Рентген же, за свідченням учених того часу, усіляко ухилявся від пояснення природи свого відкриття й навіть не виступив із передбаченою протоколом промовою на церемонії вручення Нобелівської премії.
Чому наукова громадськість не помітила відкриття Пулюя, зробленого раніше За Рентгена, Незрозуміло. Учений відмовився патентувати свою унікальну лампу, що, мабуть, стало його фатальною помилкою. Тепер нам залишається тільки сподіватися, що коли-небудь справедливість переможе й наукова громадськість усе’ ж таки визнає першість відкриття Х-променів за Іваном Пулюєм.
Крім відкриття випромінювання, наш співвітчизник збудував першу в Австро-Угорській імперії електростанцію, керував запровадженням трамвайного сполучення в Празі, удосконалив телефон. Іван Пулюй першим дослідив неонове світло, налагодив промислове виробництво люмінесцентних ламп власної конструкції. У 1902 році він став першим деканом першого в Європі електротехнічного факультету. Разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким Пулюй переклав Біблію на українську мову.
Цього літа я відпочивав з сім'єю на Чорному морі, в місті Судаку. Це в Криму. Над морем там висолять гори та стара фортеця. Ми чудово проводили там час на пляжі. Пляж там піщаний. Ми стелили пляжні килимки на пісок, розкладали там речі. Ми цілими днями засмагали, купалися, грали у надувного м'яча на хвилях. Тільки поїсти ми ходили до їдальні.
Море в Судаку тільки зветься Чорним. А насправді воно прозоре, ніжно-блакитне, ні, аквамаринове. Саме кольору морської хвилі, як і годиться морю. Воно найчистіше, всі камінці на дні видно. Людей на пляжі завжди було багато, доводилося довго шукати місце, щоб постелити підстилку. Деякі відпочиваючі навіть займали місце на завтра ще з вечора, залишаючи свої килимки на піску. Проте на пляжі торгували різноманітною смакотою, солодощами, морепродуктами, просто все хотілося з'їсти. Але вартувало все це недешево.
З пляжу ми гали порт у Судаку, там стояли кораблі та великі вантажні крани. Ще на пляжі був хвилеріз. В його ущелинах його каменю можна було знайти крабів та витягти їх звідти. Ще ми ловили крабів краболовкою. Краби ховалися під камінням на морському дні.
У Чорному морі водяться медузи. Вже напередодні від'їзду з Судака ми виявили одного ранку в морі купу прозорих медуз. Нас лякали, що, якщо взяти їх до рук, то можуть бути опіки. Але нічого подібного не сталося. Береш медузу в руки, а вона виливається крізь пальці, як той прозорий холодець. Весело. Ось така була навала медуз.
Оригинал http://ycilka.net/tvir.php?id=668#ixzz4yKGomeBg