1 Вставне слово.<br />АЮні друзі, ви полюбляєте мандри?<br />(В. Бакланов).<br />БЛітература, за висловом письменника,<br />2 Вставне<br />наповнює ідеї плоттю й кров'ю (І. Цюпа). словосполучення.<br />ВВ ім'я миру і злагоди народів, напевне,<br />Кожний із нас не пошкодує віддати розум і<br />|3 Вставне речення.<br />дібності, віддати всі найкращі сили своєї<br />4.Звертання<br />туші<br />(О. Гончар).<br />ГА ці вміння розмовляти і слухати (як<br />азначає більшість учених-психологів) дуже<br />ажливі для людини (3 журналу).<br />Мабуть, не злічити всіх визначень сили і<br />раси народного поетичного слова (Г.<br />ойко).
Софійка відчинила шафу і, підібгавши ноги, всілася на лахи поверх шухляди.
Так само підібгавши ноги, вона сидить – не в шафі, ні! – на присипаній сосновою хвоєю траві лікарняного дворища.
Прокравшися звивистими завулками, з’ясувала, що хлопчина з матір’ю мешкають у дрібному півбудиночку над самісіньким крутосхилом, звідки вже починався парк.
І, прийшовши зараз додому, Софійка не застане Ростика (адже восени він ще не народився)!
Думала про чудасію із шафою, коли, повертаючися з уроків, піднімалася сходами.
Роззираючися, з теплотою згадала, як несподівано стріла тут Вадима.
Повагавшись, натиснула кнопку дзвінка над хвірткою.
Здолавши перелазик, Софійка з подивом помітила, що опинилася саме на тій вуличці, де жив загадковий хлопчик зі світлини.
Бабуся замислилась і, патраючи курку, тихенько завела весільної:
Зважившись, навіть ущипнула якогось чоловіка за лікоть.