ответ:Нещодавно я ознайомилась із романом Федора Достоєвського «Злочин і кара». Цей твір вразив мене до глибини душі, він багато чому може навчити.
Головний герой твору Родіон Раскольников живе дуже бідно. Його сестра виходить заміж за лихого чоловіка, якого не кохає, в надії, що він до й оплатити навчання. Родіона така несправедливість не влаштовує. Він вирішує вбити стару кредиторку, щоб пограбувати її, продати цінні речі, до сестрі й зажити, як нормальна людина. Крім того, він вирішує перевірити, хто він: «тварюка тремтяча» чи «той, хто право має». Родіон зарубує стару жінку сокирою, але разом з нею йому довелося вбити ще й сестру кредиторки, добру жінку Лизавету, яка невчасно прийшла в гості. Родіон переживає страшні душевні муки, він боїться покарання за свій злочин. Він розуміє, що не належить до «вищих людей», тому що потребує людської любові й має почуття. Врешті, Родіон починає ненавидіти себе за слабкодухість. Він розуміє, що вбивство нікому не покращило життя. Його очікування не справдились, і Раскольников зізнається в злочині, за який відбуває покарання в Сибіру.
Таким чином, бачимо, що жодні благі наміри не можуть виправдати страшних вчинків. Головний герой хотів перевірити свої сили, покращити життя родині, а в результаті він позбавив життя двох людей, обрік себе на душевні муки, а його мати, дізнавшись про страшний вчинок сина, померла. Тож виникає питання: чи досягнув Раскольников бажаного? Чи примножив він своїм вчинком добро? Звичайно, ні.
Я переконана, що, якою б злою й жорстокою не була людина, вона має таке ж право на життя, як і всі люди, і ніхто на світі не має права позбавляти її того, що вона має. Адже є люди, які люблять її такою, якою вона є, які дуже горюватимуть за нею. Потрібно всі проблеми й негаразди вирішувати мирним шляхом, досягати бажаного своїми силами, а не за рахунок інших людей, їхнього життя й здоров’я.
Потрібно пам’ятати, що те, що ти зробив, завжди повернеться назад. І якщо тобі не шкода себе, подумай про своїх рідних, батьків, дітей. Як вони перенесуть твій вчинок? Адже для батьків їхня дитина завжди найкраща, вони пишаються нею й хочуть, щоб вона прожила щасливе життя. На мою думку, немає нічого гіршого, ніж розчаровувати тих, хто в тебе вірить. Тому перш ніж зробити щось, подумай, що скажуть тобі твої близькі, як це відобразиться на них. І тоді, можливо, це вбереже тебе від страшних наслідків.
Отже, роман «Злочин і кара» вчить нас тому, що будь-який вчинок має свої наслідки. Завжди потрібно обдумати, що буде після того, як ти зробиш це. Чи готовий ти платити за скоєне? І взагалі, чи варте воно того? Очевидно, ні. Тож пам’ятай, що добро потрібно примножувати лише добром, а зло ніколи не призведе ні до чого хорошого.
Тюльпани – це мої улюблені квіти. Ранньої весни крізь землю пробиваються їхні гострі листочки, а коли теплішає, тюльпани випускають бутони. Спочатку вони зелені, і зовсім не зрозуміло, якого кольору квітка розпуститься згодом. Потім поступово тюльпан набирає колір, і одного дня розкриває своє чудове обличчя назустріч сонцю. Знизу всередині голівки пелюстки жовтого чи білого кольору, а також тичинки й маточка – виразні, яскраві. Пелюстки в тюльпана бувають різними, красивої форми, інколи гострі, інколи схожі на сердечка. Є дуже багато сортів тюльпанів, навіть чорні з порваними оксамитовими пелюстками.
Сам їде, сам і підганяє.Сама себе раба б'є, коли не чисто жне.Сам з горобця, а серце з кішку.Сам осів, а попони оксамитова.Сам п'є, а людей за пияцтво б'є.Сам заварив кашу, сам і розсьорбуй «На Афіну покладайся, а сам роботи не цурається» - давньогрецька прислів'я. Гаразд, коли все сам вмієш; негаразд, коли все сам робиш. Правду Схоронитися, та сам з ями не вилізеш. Боже щось та й сам мужик не лежи. Сам Господь не спонукає, хоча багатьма картає. «Поки сам не станеш батьком, не дізнаєшся, що таке батько» (уйгурська.). «Виховай старшого, а молодший сам навчиться» (араб.) «Той, у кого немає дітей, повинен робити все сам» (кирунді і Руанда) «Три сини, а сам в силі» (рус.) На одного сподівайся, а сам не зівай. Не рий ворогові яму, сам в неї потрапиш. Не рий іншому яму, сам впадеш. Не рий яму іншому, сам у неї потрапиш. Не смійся горох над бобами, сам будеш під ногами. Тому, хто відмовить, сам дай - нехай посоромиться. Сам в своїй справі ніхто не суддя. Сам впав - сам і видряпується, не варто спиратися на други
ответ:Нещодавно я ознайомилась із романом Федора Достоєвського «Злочин і кара». Цей твір вразив мене до глибини душі, він багато чому може навчити.
Головний герой твору Родіон Раскольников живе дуже бідно. Його сестра виходить заміж за лихого чоловіка, якого не кохає, в надії, що він до й оплатити навчання. Родіона така несправедливість не влаштовує. Він вирішує вбити стару кредиторку, щоб пограбувати її, продати цінні речі, до сестрі й зажити, як нормальна людина. Крім того, він вирішує перевірити, хто він: «тварюка тремтяча» чи «той, хто право має». Родіон зарубує стару жінку сокирою, але разом з нею йому довелося вбити ще й сестру кредиторки, добру жінку Лизавету, яка невчасно прийшла в гості. Родіон переживає страшні душевні муки, він боїться покарання за свій злочин. Він розуміє, що не належить до «вищих людей», тому що потребує людської любові й має почуття. Врешті, Родіон починає ненавидіти себе за слабкодухість. Він розуміє, що вбивство нікому не покращило життя. Його очікування не справдились, і Раскольников зізнається в злочині, за який відбуває покарання в Сибіру.
Таким чином, бачимо, що жодні благі наміри не можуть виправдати страшних вчинків. Головний герой хотів перевірити свої сили, покращити життя родині, а в результаті він позбавив життя двох людей, обрік себе на душевні муки, а його мати, дізнавшись про страшний вчинок сина, померла. Тож виникає питання: чи досягнув Раскольников бажаного? Чи примножив він своїм вчинком добро? Звичайно, ні.
Я переконана, що, якою б злою й жорстокою не була людина, вона має таке ж право на життя, як і всі люди, і ніхто на світі не має права позбавляти її того, що вона має. Адже є люди, які люблять її такою, якою вона є, які дуже горюватимуть за нею. Потрібно всі проблеми й негаразди вирішувати мирним шляхом, досягати бажаного своїми силами, а не за рахунок інших людей, їхнього життя й здоров’я.
Потрібно пам’ятати, що те, що ти зробив, завжди повернеться назад. І якщо тобі не шкода себе, подумай про своїх рідних, батьків, дітей. Як вони перенесуть твій вчинок? Адже для батьків їхня дитина завжди найкраща, вони пишаються нею й хочуть, щоб вона прожила щасливе життя. На мою думку, немає нічого гіршого, ніж розчаровувати тих, хто в тебе вірить. Тому перш ніж зробити щось, подумай, що скажуть тобі твої близькі, як це відобразиться на них. І тоді, можливо, це вбереже тебе від страшних наслідків.
Отже, роман «Злочин і кара» вчить нас тому, що будь-який вчинок має свої наслідки. Завжди потрібно обдумати, що буде після того, як ти зробиш це. Чи готовий ти платити за скоєне? І взагалі, чи варте воно того? Очевидно, ні. Тож пам’ятай, що добро потрібно примножувати лише добром, а зло ніколи не призведе ні до чого хорошого.
Объяснение: