моє покоління стало очевидцем перехідного періоду нашої держави в побудові демократичного суспільства. український народ рухається вперед, долаючи труднощі, виправляючи допущені помилки. але, на жаль, щоразу нові зміни нашої влади призводять до нових змін у самій країні. дуже часто все починається спочатку, у розбудові змінювати вже я надіюся на те, що моя країна вийде на правильний шлях, вірю в майбутнє незалежної держави, яка посідатиме гідне місце серед інших держав. для цього ми повинні докладати великі зусилля, працювати й творити задля її добробуту, сприяти розвитку всіх сфер її життя. коли кожен з нас усвідомить, що майбутнє незалежної країни таки знаходиться лише в наших руках. і це буде залежати не лише від майбутнього країни а і майбутнього самих нас - людей!
Минулого тижня я з мамою та татом їздив на природу. З раннього ранку ми завантажили речі в машину та поїхали за місто. Там, на березі річки Дніпро, ми почали рибалити. Мама накривала на стіл, а ми з татом зосереджено дивилися на вудочки.
Несподівано я почув дивні звуки. Це було щось схоже на квакання жаби. Я побачив, що жаба застрягла у нашій сітці. Здавалось, вона волає про до Я дістав жабу з сітки та відпустив її. В той день ми наловили багато риби. Матуся приготувала смачну юшку. День видався чудовим. Сподіваюсь, ми вибиратимемось частіше.