Где я допустил ошибки? Заранее Людина — суспільна істота, а література — ємність людяності. Література — це не тільки підтримувач соціальної та духовної частинки нашого світу, а також ресурс для емоцій та уяви. Вона нас повчає, тренує пам'ять взагалі має велику роль в нашому житті. Немає різниці який твір за жанром, змістом або будовою. Всі вони мають сенс, повчають нас та передають нам емоції автора.
Любов, добро, радість, сум, печаль — це емоції, які нам передав Олександр Довженко у своїй кіноповісті "Зачарована Десна". Твір має дивну будову, яка складається, ніби, з окремих історій, новел, які не поділені розділами.
Кіноповість О. Довженка "Зачарована Десна" розпочинається в букеті урожаю, головний герой твору Довженко, який згадує своє яскраве дитинство. Дитячі роки Сашка були, ніби, казка, яка мала тяжкі події. Автор розповідав нам про своє багате пригодами дитинство.
Ставлення Сашка до своїх родичів та знайомих було цікаве. Наприклад, в малих очах Довженка, його дід Семен був, ніби, богом, або Святим Миколаєм. Але в очах інших він був звичайним дідом з грижею та сивою бородою, від якого несло землею. Сашко завжди до нього ставився добре, навіть не зважаючи на його дурну звичку — кашляти. А про ставлення Сашка до бабки Марусі можливо посперечатися. Вона була старою, але швидкою, та завжди мала звичку всіх проклинати, тому малий її боявся. А до всіх інших героїв він ставився звичайно.
Дуже сильно запам'ятався момент з твору, коли четверо братів Сашка потрапили в небезпечну ситуацію, яку на жаль їм не вдалося перемогти. Але це не все, в цю небезпеку потрапили ще дві його сестри та в них також забрали життя. Коли вони померли від хвороби, Сашку було всього один рік. Ця подія мене дуже вразила.
Про цю книгу я дізнався недавно, але на сто відсотків рекомендую її вам для прочитання.
Вроде бы нет, посмотрела, не увидела