Крищукові виднілося неба небагато, якась мізерія, що вміщувалася у вікні, та він знав його, міг із заплющеними очима показати Чумацький Шлях, Великого й Малого Воза, Полярну зірку й вечірню (М. Олійник). 2. Марія на всі боки озирається. Увійшла до церкви, купила за копійку свічечку й сама понесла перед вівтар до Матері Божої (У. Самчук). 3. Тисячоліття слов’янство на Дніпрі благословляло подвиги потомків, і святі Київські зруйнованої Печерської лаври дивилися зі своїх золочених уламків на зелену воду великої слов’янської ріки (О. Довженко). 4. З Чорного моря, з Індійського океану, через Малу Азію прилетів перший тепловій (М. Хвильовий). 5. 1902 року з ініціативи студентів Чернівецького університету видана збірка поезій Лесі Українки. "Відгуки" (Журнал). 6. На другий день після початку експедиції Шевченко виконав перший малюнок "Пожежа в степу" (Журнал). 7. Першим ректором Київського університету Святого Володимира, заснованого в 1934 році, став видатний український історик Михайло Максимович, автор праць з історії України (О. Кучерук).
Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.