І. Тілом думки називала мову Олександра Сербенська. І не однієї людини, а цілого народу. То яке ж віками зболене, скалічене тіло нашої думки! Воно рясно всіяне виразками суржику, покручене, безжально побите.
Ми не глухі але недочуваємо. Недочуваємо мелодії нашої мови. Ми не сліпі але недобачаємо. Недобачаємо краси нашої мови. Ми ненімкуваті. Але те що ми промовляємо таке неоковирне незграбне й чужинецке що його аж ніяк не можна назвати Українською мовою. Радше сказати що це українсько-російський мішанець.
Постає питання як видалити не зугарних зайд як позбутися цих злоякісних позичок що нівелюють по справжньому спотворюють сказане? У який б загоїти рани домогтися того щоб слово наше забриніло засяяло зусібіч? Виразно природно вільно. Як зробити щоб нашу українську можна було почути насправді збагнути нескінченність її космосу? Побачити наш інтелект і кмітливість і розум. Щоб образ українця чи українки ні кому й ні коли некортіло ототожнювати з пришелепкуватими півторадурками на кшталт усіляких вєрок із їхнім масним гумором нтонацією та здеградованою напівмовністю.
1. Розставити розділові знаки
ІІ. Укажіть складні речення з різними видами зв'язку
Дружба відіграє значну роль в житті кожної особистості. Адже друг – це споріднена душа. Яким же повинен бути справжній друг? Я вважаю, що справжній друг – безцінний скарб, який має ряд якостей. Це відданість та щирість. Справжній друг та подружка навіть у скрутну хвилину перейматимуться твоїми проблемами, а в радощах щиро радітимуть.
Справжні товариші не можуть і не вміють зраджувати. Розуміють цінність справжньої дружби, саме тому здатні піти на самопожертву. Але ніколи не варто забувати про те, який друг ти. Варто не лише приймати хороші вчинки у твою честь, а й робити їх для когось. Дружба - це завжди взаємність. То ж давайте будемо справжніми друзями одне одному!