Про природу.
Природа одному мама, а другому мачуха.
Заступиш природу дверима, а вона тобі – вікном.
На небо – не скочиш, а в землю – не закопаєшся.
Не можна на небо злізти та через голову штанів скинути.
Нема тієї драбини, щоб до неба дістала.
Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.
Як небесна височина, – так морська глибина.
Взимку сонце, як мачуха: світить, та не гріє.
Зимове сонце, як удовине серце.
Весняне сонце – як дівчини серце.
Доки сонце зійде, – роса очі виїсть.
І сонце не всі гори освічує, хоч високо ходить.
Якби не було хмар, то ми б не знали ціни сонцю.
Аби на мене місяць світив, – а зорі будуть.
Гарно і при місяцю, коли сонця немає.
Світить місяць, та не гріє.
З неба зорі хвата, а під носом не бачить.
Світло чим вище стоїть, тим дальше його видно.
Світить, та не гріє.
Відповідь:
1. Розповідне, неокличне
2. Спонукальне неокличне
3. Розповідне, неокличне
4. Розповідне, неокличне
5. Спонукальне, неокличне
6. Розповідне, неокличне
7. Розповідне, неокличне
8. Розповідне, неокличне
9. Питальне, неокличне
10. Питальне, неокличне
11. Розповідне, окличне
12. Розповідне, окличне
Пояснення: