Що таке освіта, це знання, що виліплюють нашу людську сутність чи просто набір інформації, яка намарне накопичується у свідомості? Щодня мільйони школярів поспішають до школи за міфічною освітою, а іноді просто з примусу дорослих, навіть не усвідомлюючи, навіщо потрібне те інтелектуальне катування. А десь за старенькою партою сидить сивочола вчителька, яка за декілька хвилин захоплює у неповторний полон літератури, мови чи географії і тут уже освіта та школа перестають бути явищами катування, стають квітучим світом знань, таких потрібних і цікавих. Та час уроку тане, наче, сніг і знов перерва, а далі урок від іншого педагога і ти вчишся як можеш, душиш у собі нудьгу, гасиш бажання втекти, бо вчитись треба, школа - це ж визначена світом і людьми необхідність і байдуже чи ця необхідність потрібна тобі - людині. А поза мури в кольоровий пофарбованої школи все ходять думки та міркування про те чи дійсно школа потрібна. Рік мине знову партія розумно замучених дітлахів вирветься зі школи, щоб назавжди забути більшість тих важкенних уроків і тільки десь- комусь знадобиться один предмет для подальшого пошуку себе. І спробуй когось переконай у тім, що школа така необхідна, але і жити без знань хіба це краще?
Объяснение:
ответТільки листопад вміє по-справжньому закрутити людям голову. Листя так граціозно кружляє: тихо опускається з високих гіллячок на холодну землю. Який же прекрасний цей пізній осінній вальс! Неймовірна краса!
Цей чудесний останній місяць осені сповіщає нам про наближення холодів. Кожен листочок, кожне стебельце чи кора дерева ніби натякають, що скоро все засніжить красуня зима. Вона вкриє білосніжною одежею ліси та діброви, луги та поля, подвір’я та сади. А останні – в листопаді по-особливому ошатні.
Вони, такі причепурені, "вичесані”, охайно прибрані дбайливими господарями, чекають перших морозів з величезним нетерпінням. Всі вправні газди чи газдині ще за теплої сонячної погоди підготували їх до зими. Весь...
урожай вже зібрано та посортовано, дехто вже навіть встиг поласувати стиглими яблучками чи соковитими грушками, опале листя вправно зібране, сухе гілля вже давно перетліло на вогні. Як для мене, то саме ця картина є найбажанішою за весь осінній період.
Люблю пройтися по саду, особливо в останні дні осені, коли кожен порив вітру, кожне рухання деревця нагадує про те, що попереду час, коли ми будемо насолоджуватися кучугурами снігу гати за вікном снігові замеліті та хурделиці, відпочивати від осінньо-садових робіт, насолоджуватися садовими плодами осені. З нетерпінням чекаю цієї пори, а зараз я, як і сотні тисяч любителів природи насолоджуюся прекрасною листопадовою дниною.
(На вибір )
Объяснение: