Цього літа я відпочивав з сім'єю на Чорному морі, в місті Судаку. Це в Криму. Над морем там висолять гори та стара фортеця. Ми чудово проводили там час на пляжі. Пляж там піщаний. Ми стелили пляжні килимки на пісок, розкладали там речі. Ми цілими днями засмагали, купалися, грали у надувного м'яча на хвилях. Тільки поїсти ми ходили до їдальні.
Море в Судаку тільки зветься Чорним. А насправді воно прозоре, ніжно-блакитне, ні, аквамаринове. Саме кольору морської хвилі, як і годиться морю. Воно найчистіше, всі камінці на дні видно. Людей на пляжі завжди було багато, доводилося довго шукати місце, щоб постелити підстилку. Деякі відпочиваючі навіть займали місце на завтра ще з вечора, залишаючи свої килимки на піску. Проте на пляжі торгували різноманітною смакотою, солодощами, морепродуктами, просто все хотілося з'їсти. Але вартувало все це недешево.
З пляжу ми гали порт у Судаку, там стояли кораблі та великі вантажні крани. Ще на пляжі був хвилеріз. В його ущелинах його каменю можна було знайти крабів та витягти їх звідти. Ще ми ловили крабів краболовкою. Краби ховалися під камінням на морському дні.
У Чорному морі водяться медузи. Вже напередодні від'їзду з Судака ми виявили одного ранку в морі купу прозорих медуз. Нас лякали, що, якщо взяти їх до рук, то можуть бути опіки. Але нічого подібного не сталося. Береш медузу в руки, а вона виливається крізь пальці, як той прозорий холодець. Весело. Ось така була навала медуз.
Київ – На початку ХХІ століття українці «душу й тіло» «кладуть» за свободу і незалежність України, проти якої Росія розпочала військову агресію під приводом захисту російськомовних українців. І це при тому, що, за даними експертів Європейської хартії регіональних мов, російська мова в Україні захищена краще, ніж інші мови меншин, й має високий рівень юридичного визнання. Українські ж експерти вважають, що нині в Україні необхідно підтримувати саме українську мову, культуру, науку й освіту. Але саме гуманітарну галузь політики і чиновники фінансують за залишковим принципом, сподіваючись на громадську активність українців.
Мова, писемність, освіта – це ті цеглинки, на яких формується національна ідентичність, суспільство, державні інституції. За нинішньої ж агресії Росії проти України українська мова – одна з основ державності, зазначив у виступі на минулорічному форумі на підтримку української мови міністр освіти та науки Сергій Квіт.
«Українська мова посідає надзвичайно важливе місце, і ми розуміємо, що без української мови не може бути України. Тому українська мова лежить в основі української державності й це додає особливого наголосу на важливості підтримки української мови», – наголосив Квіт.
За словами міністра, нині серед громадян України, які представляють різні нації, зростає кількість тих, хто цікавиться мовою і культурою України, та й сама українська мова дивує розмаїттям, визнав А за даними соціологів, більш ніж половина жителів країни вважають рідною мовою українську. У свою чергу, більшість російськомовних громадян України державну мову розуміють без проблем. Ба більше, як стверджують автори статті в американському виданні Foreign Policy, з початком військової агресії Росії українці почали більше розмовляти саме українською.
«Я боюсь розмовляти російською мовою, тому що Путін може прийти мене захищати», «Я не хочу розмовляти мовою ворога, я хочу розмовляти мовою моєї країни», – наводять журналісти висловлювання українців, які ще донедавна використовували у вжитку російську мову.
На тлі зростання пошани та інтересу громади до української мови і традицій, влада нарікає на брак коштів для виконання низки програм, які мають популяризувати українську мову, традиції українського народу тощо. Тож підтримка і розвиток української мови знову справа активних українців (науковців, освітян, волонтерів), які у свою чергу вимагають від можновладців дотримуватись Конституції і забезпечити всебічний розвиток державної мови, зазначають у «Всеукраїнському комітеті захисту української мови».