Очень надо Серед літа, після теплого дощу, пер..садив у глевке болото траву але вона
чомусь не пр..йнялася (Б. Харчук). 2 Вона стояла у степу де пах полин і ..блискував птах
п..ром (А. Косматенко). 3 Вони ледь чутні мов випл..вають з туман..ої мли; здавалось
нібито місячне сяйво сріблясте стікає з небес і торкаючись сон..ої землі розливаєт..ся
дивною с..мфонією (П. Байдебура). 4 Квилить-р..дає Чаєчка бо мати бо діток їй ніколи
не знайти (А. Косматенко). 5 Може, то волз..кий бурлака-нетяга подає голос з відчаю, чи
крик звіра птиці сполоханої раптом .летить і ро..тане в нічній дрімоті (П. Байдебура). 6
Та найсолодше було йому пер..кинутися горі/лиць і вп..ватися с..нявою (Б. Харчук). 7
Ро..крив зошит-щоден..ик куди вписував найсокровенніші думки свої (П. Байдебура).
На мою думку, кожен з нас відіграє значну роль у цьому світі. Ми немов пазли, дрібні частинки великої картини. І що саме буде відображати картина, звісно, вирішувати нам.
Так, комусь одному не підвладно змінити навколишню сформовану ситуацію, але це не привід опускати руки.
По-перше, якщо кожен думатиме, що йому не варто прикладати ніяких зусиль, адже це марна витрата часу, то зсунутись з мертвої точки не вдасться.
По-друге, не змінивши себе, не варто очікувати чогось від оточуючих.
По-третє, чому б не почати з малого. Невеликими кроками можна досягнути небачених висот. І перший крок потрібно спрямувати саме на покращення себе, як людини, яка в майбутньому буде здатна зробити значний внесок для збагачення країни, або й цілого світу.