Можливо кожен задає собі таке питання "Яким я уявляю майбутнє України".Наприклад я уявляю нашу Україну в майбутньму:цвітучу,милодійну,чисту.Однак є одне але завдяку чому наша країна неможе стати чистою.На це впливають різні заводи і фабрики які випускають дуже шкідливий дим.Але деякі люди намагаються зробити повіря чистим!Тому вони насаджують велику плантацію дерев.Як нам уже відомо дерева поглинають вуглекислий газ а виділяють кисень.Тому наше повтря і стає трохи чистішим.Також я зробила б багато різних лікарнь,аптек у містах але головне у селах,том що їх зараз там бракує!Також я наказала б в кожному селі (які вимагають цьго)збодувати нові школи які були б :просторніші,сучасніші.Можна ще багато чого написати "Яким я уявляю майбутнє України",але це саму головне щоб я зробила б в першу чергу...
Носити мундир неважко, а от бути військовим за покликанням — справа не з легких. Така людина повинна бути доброю та чесною, справедливою та сильною духом. Життя військового сповнене стресів та емоційних потрясінь. Адже ситуації, в яких вони опиняються, бувають різними, і їм, як і всім людям у світі, нелегко бачити горе та страждання інших. А уявіть собі, що відбувається в душі того, хто бачив смерть? Чия б вона не була: товариша, колеги або звичайної людини. Тут навіть незламному стане тяжко, а військовий, окрім того, буде відчувати провину за те, що не запобіг втратам.
Бути військовим — означає терпіти різні негаразди. Хтось залишає вдома батьків, хтось кохану, хтось дружину з дітьми. Вони не можуть відмовитися або оскаржити наказ командира. Для них служити своїй країні — найвищий обов’язок.
Справжній військовий повинен бути патріотом своєї країни. У деяких ситуаціях це може бути нелегко, адже часом постає питання вибору: виконати обов’язок перед Батьківщиною або відсторонитися і рятувати себе та родину. На мою думку, якщо людина обрала таку професію, то для неї обов’язок перед державою має бути на першому місці. Ось чому можна вважати, що військовослужбовець — це покликання, бо чесноти для цієї роботи потрібно мати в крові.
І врешті-решт військовослужбовець — це людина, що має честь. Не лише гідність, а саме честь. Це те, що змушує його виконувати обов’язки, взірцево поводитись і гордо нести звання захисника своєї країни.
Професія військового — одна з найпочесніших у світі. Ці люди стоять на варті миру та спокою. Разом із витривалістю та незламністю вони несуть у своєму серці добро, патріотизм та чесність, що змушує усіх людей із повагою ставитися до них. Тому кожному з нас потрібно рівнятися на них