Ми йдемо далі й далі дорогою пізнання. Опановуючи складні науки,а от пізнати самих себе нам іноді дуже нелегко...
Найбільше прикрощів завдають нам буденні невдачі, дрібні конфлікти, з яких виникають великі непорозуміння.
Безконфліктне співжиття людей— велике мистецтво. Одначе не настільки велике, щоб ми при бажанні не змогли оволодіти ним, навчитися легко, невимушено застосовувати набуті знання у повсякденному житті.
Життєвий досвід свідчить, що мало бути добрим, треба ще бути тактовним. Чуйність— доброта серця, тактовність— його розум. Поняття ці нерозривні, як нерозривні зміст і форма.
Щоб бути тактовним завжди І всюди, треба знати основи культури поведінки. Без такого знання людина справляє враження невихованої, хоч би якою доброю вона була.
Протягом свого історичного розвитку людство виробило струнку систему правил і норм культурної поведінки, які в різні часи називалися ще етикетом, правилами пристойності, манерами доброго тону. До всіх цих правил треба ставитися так, як ми взагалі ставимося до культури минулого: все краще сприймаємо, все гірше відкидаємо.
1)Прості-У дитинстві — білий сніг. У юнацтві — чистий сміх. У дитинстві — неділя. У юнацтві — надія (О. Письменков) -односк.
Життя прекрасне навіть і тоді, як ти по горло в крижаній воді (П. Біба).-односк.
За що вмирати ще, як не за Україну?! А хто за неї вмер — відразу вмер за все! (М. Самійленко).-двоскл.
Вічно буде історія вчити, що дорога до правди — крута. У перемоги батьків — не злічити. А поразка — завжди сирота-двоскл.
Складні-Приходить прозріння, сильніше од смерті й любові: лишилася нам Україна в народних піснях та ще в незнищенному, вічному геніїв слові (В. Баранов)
2)В
3)а
4)Люди, бережіть природу!
5)Б
6)Він оговтався!
Объяснение:
1. Острах, що він під час блукання загубить свою мрію, що вона загине ніким не спізнана, охоплював його і, стиснувши тремтячі руки, він заплющував очі.
2. Хліборобська праця звичайно панує тут, все відбувається в ніби неквапливому, розміреному ритмі, а насправді спішать, спішать, щоб устигнути, щоб із вирощеного - ні зернини не втратити, бо ж відомо: нива раз на рік родить.
3. Тим часом підкотила чергова хвиля; він був певен, що встигне відскочити, але бризки злетіли цього разу особливо високо, й холодний водоспад омив Твердовського з голови до п’ят.
4. Дика груша, облита білим молоком, і в тому пахучому білому молоці, що стиха піниться, бджоли неначе киплять, неначе варяться зі струнним оксамитовим гудінням.
5. Батько наш загинув несподівано, в перші дні війни, ми все ще сподівались, що його випустять, і ми ще не збагнули, що лишились самі, коли війна розгорілась насправді.
6. Обабіч де припікало сонце вже зеленіла тонка квітнева травка і на кущах верби та вільхи прокльовувалась тонка квітнева брость.
7. Глянув під машину і похолов - на нього сунув плямистий танк, той самий, що він підірвав, чи інший, який зумів прибрати підбитого з дороги чи обійти.
Объяснение: