Слова об'єднуються в групи (ряди чи гнізда) за значенням та будовою: учити, учитися, учитель, учителька, учительство, учительська, учительський, учень, учнівство, навчання, навчальний, заучувати, переучувати, недовчити, завчити, завчений та ін. Такі групи слів називаються спорідненими, або спільнокореневими словами.
Корінь — це спільна частина споріднених слів, яка виражає їх загальне значення. Такою спільною частиною наведеного ряду слів е-уч- (-вч-). Вона й виступає коренем кожного з цих слів. Отже, для виділення кореня у слові треба дібрати споріднені слова.
Слід відрізняти справді споріднені слова від неспоріднених. Наприклад, у групі слів водяний, підводний, заводнити, заводити, розводити, доводити, заводський, заводчани виділяється спільна частина -вод-. Чи є вона коренем для всіх Цих слів? Ні, бо не всі ці слова за значенням споріднені. Тут маємо три групи споріднених слів: 1) водяний, підводний, заводнити — корінь -вод-, що в слові вода; 2) заводити, роз-водити, доводити — корінь -вод-, що в дієслові водити; 3) samt водський, заводчани — корінь -завод-, що в слові завод.
Объяснение:
Объяснение:
Поет - механік людських мас, Динамомайстер, будівничий,
повстань майбутнього сурмач, що конструює День над Hіччю.
Куди ж поділа, Степова Елладо, варязьку сталь і візантійську
мідь?
О, плоских ріль піский хрести, — Прабатьківщино! Годі,
годі: вся серця кров отам, на Сході, де недовершеная — ти.
Ти, красо землі несказанна нам немудрим — даремний дар!
Знаю — медом сонця, ой Ладо, в твоїм древнім тілі — весна.
Куди ж ти ділась, річенько? Воскресни! У берегів потріскались вуста.
Гей, ідіть, благодатні зливи! Випадайте перлисті роси! Хай нап’ються до несхочу ниви. Хай дівчата помиють коси.