Ласкава:ніжна ,лагідна. Вогкий:вологий, сирий.
Объяснение:
1. Вона перестала приймати в себе чужих людей, крім (прийменник, ніяк не підкреслюється) кількох (числівник, додаток) старших
(прикметник, означення) жінок (іменник, додаток) (І. Франко).
2. На хуторі нікого, хлопців (іменник, додаток) його (займенник, додаток) віку (іменник, додаток) не (частка з дієсловом) було (дієслово, присудок), за винятком Салійового сина – Дмитрика (М. Трублаїні).
3. Опріч (прислівник, обставина) писаря (іменник, додаток) та (сполучник) Цупенка (іменник, додаток), ніхто нічого не розуміє (Б. Грінченко).
4. Вони всі, в (частка) тому (прислівник, обставина) числі (іменник, додаток) й (сполучник) Марта (іменник, підмет), немовби пройшли близько-близько біля смерті (В. Собко).
5. На (частка) відміну (прийменник, додаток) від (прийменник, додаток) рослин (іменник, додаток), тваринам необхідні для живлення складні органічні речовини… (З підручника).
6. Соками усної народної творчості живилася писемність. На її основі створювалися історія і література, зокрема (прислівник, обставина) староукраїнські (прикметник, означення) літописи (іменник, підмет) (З підручника).
7. А тепер замість крила парусника, Таня (іменник, підмет) й (сполучник) Віталій (іменник, підмет), бачать вдалині темну непорушну гору якусь (О. Гончар).
8. Третю добу, замість (прислівник, обставина) води (іменник, додаток) ми (займенник, підмет) їли (дієслово, присудок) сніг (іменник, підмет) (О. Гончар).
9. Ви забуваєте ще другу любов поетів, наприклад (прислівник, обставина) любов (іменник, підмет) Данте до Беатріче (іменник, підмет), а я власне таку мала на думці (Леся Українка).
Відповідь:
Значущими частинами слова є корінь, суфікс, префікс, закінчення.Префікс — це значуща частина слова, яка знаходиться перед коренем і слугує для утворення нових слів. Суфікс — значуща частина слова, яка стоїть після кореня і слугує для творення слів із новим лексичним значенням. Закінчення – це змінна частина слова. Щоб правильно написати слово, треба знати, з яких частин воно складається.Так.Спільнокореневі слова — це слова зі спільним коренем, але з різними лексичними значеннями.Слова, які мають спільну частину — корінь та однакове значення.Тато —Татко, татусик; бабуся — Бабусенька, бабусечка, бабуня, бадунечка; матуся — Матінка, матіночка, матусенькаЗакінчення виражає його граматичне значення, а також слугує для зв’язку слiв у словосполученнi й реченнi.Суфікси : -к- о (татко), -ок (дружок), -ик (Тарасик), -ець (братець), -иц'- (а) (сестриця), -ичка (молодичка), -инка (дівчинка), -очк- а, -ечк- а, -очок, -ечок (невісточка, донечка, синочок), -оньк- а, -еньк- а ( дівчинонька, бабусенька), -ун'- (а) (матуня), -ус'- (а) (матуся); похідні -усеньк- а, -унечк- а, -уньчик, -усечк- а (бабусенька, матунечка, татуньчик, бабусечка)Змінні слова набувають різних форм, змінюючи своє закінчення за відмінками, родами, числами.Усі змінні слова мають закінчення. Незмінні - слова,що не мають закінчення, граматичних форм .Вони завжди вживаються в одній формі.9.За домогою закінчення
Пояснення:
Ласкава-нижна Вогкий-мокрий