Складним реченням із різними видами зв’язку є речення
А Щоб затримати якнайдовше цвітіння, утримуйте рослини в якомога нижчій
температурі або принаймні на ніч виносьте до прохолодного приміщення.
Б День сонячний і прозорий, і хочеться, щоб йому не було краю.
В Я довго лежу і слухаю, як дзвонить у такт дзвонів степу моє серце.
Г У верховіттях вітер колобродить, сумує стежка дичками внатрус. 2.Складне речення із сурядним і підрядним зв’язком є речення (розділові знаки пропущено)
А Тримаючи в руках серпа на якому вогко зблискувало сонце мати ступала над галузиною струмка і об її ноги билось волоття трави.
Б Тут росли колючі кущі терну шипшини та глоду красувалися й дозрівали на вітах ламкої крушини темно-червоні ягоди що їх у народі звуть вовчими.
В Минає літо осінь вже бреде лісів багрець торкнувся вересневий і пахне чебрецем і листя де-не-де кружляючи лягає під дерева.
Г З вітром шепочуться квіти пісня дзвенить про любов і над свічадом ріки місяць примарний зійшов.
3.Складне речення з різними видами зв’язку є в рядку
А Якщо придивитися до квіточки каштана, то можна помітити на ній барвисті плями.
Б Хвиля більшала, проте козаки були байдужі до неї: не первина їм в море ходити.
В Тепло було й вишні цвіли рясно.
Г Дівчина, обсипана квітами, іде, немов пливе лебедонька у воді.
4. Складне речення із сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком є в рядку
А А малі хлопці йшли з рукавицею, у якій повно зерна: пшениці, жита, ячменю, вівса, гороху.
Б Уже травень засвітив свічки каштанів білі, і йде в квітках весна у рідному краю, я так його люблю, що передать не в силі в закоханих словах усю любов мою.
В Над річкою, в чистім полі, могила чорніє; де кров текла козацькая, трава зеленіє.
Г Нині кожен має бути людиною в людстві, щоб кожним нервом відчувати його болі і тривоги.
5. Складне речення із сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком є в рядку
А Одного весняного ранку, коли під моїм вікном брунькував фіолетом бузок, на ранніх яб¬лунях розпускався рожево-білий цвіт, я вийшов з хати на подвір'я і став як зачарований, - у саду дзвінко витьохкувала якась незнайома мені пташ¬ка.
Б Дехто і мене пізнає - догадуюсь по не¬сподіваних окриках позаду; чим я більше набли-жаюся додому, тим тяжче стає від ваги тих не¬сподіваних тривожних окриків.
В Удень я здригався, коли чув за собою тінь від людини, з огидою слухав ревучі потоки людського життя, що мчали назустріч, як дикі коні.
Г У п'ятницю, перед самою війною, сон мені приснився: вийшла я з хати, стала на взгір'ї, а вни¬зу наш Дніпро і Кошова поєдналися, розкинулися, як розкидаються небеса прозові.
6. Складне речення із безсполучниковим і підрядним зв’язком є в рядку
А Село також у тумані, але з гори видно, як сонце прудко біжить десь із поля.
Б День той ткався і ткався із різних настроїв, у яких переважав радісний, та
подеколи до нього долучався і сумний.
В Так це ім’я прилипло до Івана, пізніше письменник додав до нього прізвище Черемшина, яке взяв від назви річки Черемош.
Г Сиплеться, осипається листя, гнуться, горбляться берези, плаче і посміхається крізь сльози осінь і натрушує журбу на мою наболілу душу.
В народі кажуть: «Червона калина від ста хвороб лікує». П'ють її від кашлю, при серцевих недугах.
Червона калина є символом отчого краю нашої рідної України. Коли в давнину козак вирушав у далеку дорогу, мати напувала його калиновим чаєм і давала з собою хліб з калиною, а наречена прикріплювала до коня гілочку калини, щоб нагадувала вона козакові домівку, матір, кохану, його рідну мову.
Дуже любив калину наш великий кобзар Т.Г. Шевченко і не раз згадував її у своїх віршах.