М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Поширене означення треба відокремлювати комами в реченні(розділові знаки опущено)а) Наближається повний спеки й світла південь. б)Мечем і кров'ю писані кросворди ніхто уже повік не розгада. в)Раз добром нагріте серце вік не прохолоне. г)Хто це там оповитий в туман заховався на сиві каштани? д)Шумлять білим цвітом налиті сади навесн

👇
Ответ:
kamilakruvetka
kamilakruvetka
06.02.2020

Відповідь:

Г

Пояснення:

4,7(36 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
vk20001
vk20001
06.02.2020

1. Ніщо ніколи не минає марно (Б. Олійник).

2. Отам лиш, де

Господь тебе посіяв, розквітнуть мус..ш, більше аніде (Л. Степовичка).

3. (Не) зможу анікроку я по чужій землі - не виживе душа

(Ю. Каплан). 4. Не хочу я ні вічності, ні слави (Л. Костенко).

5. Величі справжній не треба спиратись на плечі нікчем

(В. Симоненко). 6. Ніде не видно було ні живої душі (І. НечуйЛевицький). 7. Хто хоче жить, ніколи не помре (В. Симоненко).

Правопис "ні" разом

Правила Приклади

у заперечних займенниках і прислівниках: ніхто, ніякий, ніде, нікуди, ніяк

якщо слово без ні не вживається

Правопис "ні" окремо

якщо вживається для заперечення наявності

предмета чи ознаки, а також в стійких

словосполученнях без дієслова-присудка ні краплини; ні се ні те; ні на макове

зерно; ні так ні сяк

якщо виступає повторювальним сполучником

із заперечним єднальним значенням Не люблять кайданів ні слово, ні ідея

(М.Рильський)

із займенниками та прислівниками,

від яких відокремлюється прийменником ні в кого, ні при чому, ні в скількох

4,7(14 оценок)
Ответ:
ladysachenko20
ladysachenko20
06.02.2020

Пряму мову передають розповідними, питальними, спонукальними та окличними реченнями.

Слова  автора супроводжуються розповідною інтонацією. Якщо слова автора стоять перед прямою  мовою, вони вимовляються з пониженням голосу й невеликою паузою:

1.  Він посміхнувся з поблажливою зверхністю (слова автора): «Життя, воно навчить… Навчить калачі з маком їсти»(О. Гончар)

Слова, що стоять після прямої мови, вимовляються трохи прискорено і  з пониженням  голосу : «А тепер розкажи нам, Нателло? – усміхаючись говорив інженер, - як ти відкрила Оленяче джерело?» (О. Гончар).

Слова автора, що стоять у середині прямої мови, ділять речення на три частини. Перша частина прямої мови вимовляється з підвищенням голосу, друга – залежно від мети висловлювання, а слова автора виділяються паузами з обох боків і вимовляються з інтонацією вставних слів, із зниженням голосу в кінці:

«Мамо! – радісно закричав хлопчина, зриваючись нагло з довгої задуми. - Знаєш, мамо що?» (Б. Лепкий)

4,4(73 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ