кратко
Объяснение:
Надто здивувався пастушок Василько, коли до нього на полонині підійшов золоторогий олень. Наче сонце, світилася голова, виблискували гілки рогів, а очі ласкаво дивилися на хлопчика. Олень і Василько потоваришували, але незабаром золоторіг потрапив у в`язницю до короля. Золото було причиною всіх нещасть оленя. Силу цього металу використав і Василько, щоб урятувати друга. Але він, цей розумний хлопчик, понад усе ставив не золото, а почуття справедливості й дружби… Поет змальовує чарівний світ Карпатських гір, розкриває споконвічне тяжіння народу до волі.
Цвірінькнути
Імена, тобто назви, мають багато частин мови. Імена предметів (це означає — їхні назви) мають іменники, наприклад: земля, вітер, Україна. Ці частини мови відповідають на питання: хто? що? залежно від того, означають вони живий чи неживий предмет.
Імена ознак предметів (які вони?) мають прикметники, наприклад: рідна (яка?) країна, поривчастий (який?) вітер, веселе (яке?) свято.
Імена чисел теж існують, як і їхній порядок при лічбі, — це числівники, наприклад: десять (скільки?), одинадцять (скільки?), другий (котрий?), двадцятий (котрий?) тощо.
Імена предметів, ознак і чисел без конкретної ознаки — це займенник, тобто той, хто замінює ім'я, — "замість імені". Для прикладу можна навести: такий (який?), він, вона, воно (хто?) тощо.
Названі частини ще називають самостійними, тому що кожна з них має свої граматичні ознаки, категорії на відміну від службових частин мови, які лише допомагають будувати речення.
Саме тому, що ці частини мови мають назву (ім'я), вони називаються іменними частинами мови. До них належать іменники, прикметники, числівники, займенники.