М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

[1] З раннього дитинства і до глибокої старості людина невідільно пов’язана з мовою. [2] Це єдине знаряддя, що возвеличує людину над світом, робить її нездоланною в пошуках істини.. [3] Розпочинається прилучення дитини до краси рідної мови з милих, бабусиних казок і материнської колискової пісні.. [4] Кожен день дає нам урок пізнання [5] І завжди, і скрізь наш учитель – мова.
Завдання 1─ 4 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильну відповідь
1.Орфографічну помилку допущено в реченні
А 1 Б 2 В 3 Г 4
2.Складнопідрядним є речення
А 2 Б 3 В 4 Г 5
3. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А 2 Б 3 В 4 Г 5
4. Стиль тексту
А художній Б розмовний
В публіцистичний Г науковий
Завдання 5─ 12 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильну відповідь
5.Відокремленим означенням можна замінити підрядну частину в реченні
А Стежина сховалася у лісі, щоб прохолодитися.
Б Іван милувався красою, що відкривалася за кожним кущем.
В Ішло з димом добро, яке надбали за десятки літ .
Г Україна для мене – святиня, яка дає крила, снагу.
6.Складнопідрядне речення з підрядним умови утвориться, якщо до частини У неділю ми підемо в парк… додати
А бо давно хочемо побачити нові ліхтарі.
Б якщо буде сонячна погода.
В який недавно облагородили.
Г так що побуваємо і в зоопарку.
7.Підрядним реченням причини можна замінити відокремлену обставину в рядку
А Володько ступав повільно, легенько постогнуючи.
Б Мирон озирнувся довкола і пильно прислухався, напружуючи увагу.
В Загони монголів, прямуючи назустріч війську противника, зупинилися на пологих пагорбах.
Г Стежка загубилася в житі, порісши травою..
8.Відокремленою обставиною можна замінити підрядне речення в рядку
А Кажуть, ніби навіть геніїв за життя не всіх розуміли й визнавали.
Б Веслували щосили, бо вода в лимані піднялась.
В Трохим був сумний, бо втратив волю.
Г Були такі хвилини, коли я сама глузувала із себе.
Д Ідемо далі, де небо ллється в ліси.
9. Після речення
Ми стукали...
треба поставити тире, якщо серед варіантів його продовження вибрати
А але ніхто не відчиняв добре замкнуті двері.
Б нікого не було вдома.
В і луна йшла від тих звуків.
Г щоб хтось відчинив.
10. Укажіть безсполучникове складне речення.
А Мудрого не зламає лихо і не зіпсує щастя.
Б Пустка була навколо, і все було незнайоме.
В Пароплав обганяє плоти, високі хвилі налітають на них.
Г Бджоли живуть там, де є квітучі рослини.
11.Двокрапку треба поставити в складному безсполучниковому реченні (розділові знаки пропущено)
А Мир у світі таки буде його хочуть усі люди.
Б Минають дні минає літо.
В Дзюрчали десятки фонтанів лящали та щебетали всілякі птахи.
Г Небо порізали вогнями стріли ударив грім.
12.Складнопідрядне речення з підрядним часу утвориться, якщо до частини Я буду пам’ятати дитинство… додати
А бо була щаслива пора.
Б щоб не втратити радості в житті.
В хоча воно швидко промайнуло.
Г доки топтатиму ряст.
Д дарма що воно було дуже давно.

👇
Открыть все ответы
Ответ:
хомяк225
хомяк225
03.02.2022

ДІВЧИНА В СТЕПУ

Заходила ніч.

Німіє степ і тьмариться.

Поспішаючи, кудись ховаються останні шуми й гуки довгої літньої днини. Не погасло ще на заході, як кров, червоне зарево, а вже над ним у темряві далекого неба зажевріла, немов жарина в попелі, вечірня зоря. А місяць, що перше висів серед ясного неба сірою, малопомітною плямою, під темним крилом ночі зразу ожив і засвітився білим чарівним огнем.

Ринуло з неба ціле море тихого світла, усе на землі потопляючи. Над степом промайнув легенькою тінню незрячий сон.

Ніч зайшла.

 

Маленькою хмаринкою темніє над глибоким яром закинутий у степу хуторець.

Синіють у промінні хатки. У яр потяглися довгі тіні.

Тихо в хуторі, мов у скам’янілому царстві із давньої казки.

Серпи, коси, вози, збруя — усе мертво лежить коло хат, немов ті цяцьки, що перед сном порозкидали малі діти. По дворах манячать стіжки свіжої пашні, мало не поруч із хатами тягнуться ниви з блискучою стернею.

На нивах, як те військо побите, темніють не зношені снопи, стелються довгими рядами не загребені покоси і, збившись стеблинами в густу лаву, подекуди стоять самотою клапті недокошеної пшениці.

А над усім густо стелеться дух свіжого степового сіна.

Розкошами, красою віє над степом...

 

У яру тихо й сумно. Світить над ним місяць. Уздовж його розтягнулися довгою стрічкою кучеряві верби. З-під верб одірвались і попливли проти місяця понад зрошеною травою марища - тіні. Запирскало щось... Воли.

За волами виринула й стала в яру волохата постать.

На голові в неї наверчене жмутом якесь ганчір’я, довга свита підперезана білою ганчіркою, на ногах великі мужичі чоботи, а в руках - батіг. З купи ганчірок визирає мармурове дівоче личко з дуже великими пречудними очима. Дівчина притулилася плечем до стовбура й закинула голову проти місяця. Очі в неї склепилися, руки опустились, як у сонної. Стоїть і осміхається.

Затремтіло зразу сонне повітря, і зграї срібних звуків, плутаючись і виграваючи, полетіли яром і далеко кругом заснували степ.

М. Пимоненко. Проводи козака

Потім із моря звуків вирізалися дзвінкі, мов із срібла викувані, слова пісні:

Яром, яром, пшениченька ланом,

Горою овес.

Не по правді, молодий козаче,

 

Зо мною живеш...

Слова всі до одного оддалися голосною луною: ні одне не сховалося. Дівчина замовкла і схилила голову. Стало знов тихо. Тільки десь далеко, тремтячи в повітрі, завмирали останні одголоси пісні.

Верби стоять непорушно. Крізь їх віти де-не-де визирають далекі зорі.

Дівчина звела великі очі й довго вдивлялася ними в сріблясту далечінь. Здіймала руки, щось шепотіла сама собі, кивала гірко головою. Знову зворухнулося повітря, і срібні звуки розбудили степ. Дівчина заплющила очі, марить і співає.

І ввижається бідній дівчині в старих лахміттях, що не наймичка вона, не сирота... Вона дочка багатого батька. У неї шовком шиті сорочки, дорогії килими, дукачі срібні... Та не милі їй вони, бо не хоче її любити козак молодий. А той козак - такий хлопець, яких уже немає тепер: він у пишному вбранні, що сяє, як сонце. Під ним грає кінь вороний, а в того коня горять на ногах золоті підкови, срібні виблискують стремена. Сидить козак на коні перед нею, хороший і вільний, як вітер степовий, а вона стоїть перед ним засмучена та стиха докоряє йому, що не по правді він з нею живе...

Тужить, розливається голос дівчини, і лунає-розлягається по сонному степу живе оповідання про дівчину та зрадливого козака (С. Васильченко).

4,4(25 оценок)
Ответ:
bobr600
bobr600
03.02.2022

Объяснение:

Кажуть, що обличчя — дзеркало душі людини. І це справді так. Я переконуюсь у цьому, коли дивлюся на свого товариша. Його привітне відкрите обличчя завжди випромінює якусь доброзичливість. На вигляд він звичайний хлопець. Обличчя довгасте, худорляве, засмагле на сонці. Високий лоб, зверху до якого легенько прилягає зачесане набік коротко підстрижене густе чорне волосся.

Ніс прямий. Широкі чорні брови розлітаються на переніссі, мов у польоті пташині крила. З-під них дивляться великі круглі сині, як літнє небо, очі. Погляд їх розумний, добродушний, прямий і відвертий, як у кожної чесної людини. Та досить якоїсь навіть найменшої несправедливості, як погляд різко міняється. Очі стають гнівними і пронизливими.

Товариш мій середнього зросту, широкий у плечах, дужий, спритний, витривалий, бо постійно займається спортом.

4,8(19 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ