Соснове - прикметник, означення; гілля - іменник, підмет; пошпигувало - дієслово, присудок; голками - іменник, додаток; в - прийменник, щоки - іменник, обставина; й - сполучник, крізь - прийменник, одяг - іменник, додаток; чіпляло - дієслово, присудок; вологу - прикметник, означення; лоскотну - прикметник, означення; павутину - іменник, додаток; на - прийменник, лоб - іменник, обставина; на - прийменник, вуха - іменник, обставина; на - прийменник, щоки - іменник, обставина; а - сполучник, плечі - іменник, додаток; холодила - дієслово, присудок; роса - іменник, підмет. (Складносурядне речення з протиставним сполучником а, розповідне, неокличне; І речення двоскладове, поширене, повне, неускладнене; ІІ речення двоскладне, поширене, повне, неускладнене) Так як речення складносурядне, то обидві частини рівноправні, а отже, не має головної і підрядної частини.
Объяснение:
-
дієсловом називається частина мови, яка означає дію або стан предмета як процес і відповідає на питання: що робить (робив, зробив, робитиме, зробить, робив би, зробив би тощо) предмет?
що з ним робиться (робилося, робитиметься, зробиться, робилося б, зробилося б тощо)? наприклад: читає, читає прийшов, малюватиму, морозило тощо.
діслово може означати
переміщення у просторі: бігти, йти;
процес мовлення: говорити, теревенити;
стан особи чи предмета: сидіти, висіти;
ставлення до когось або чогось: ненавидіти, кохати;
процес сприйняття органами чуття: бачити, чути, нюхати;
конкретну фізичну дію: вмиватися, читати;
процес мислення: думати, мудрувати;
бажання: хотіти, прагнути, воліти;
зміни: молодіти, сивіти.
дієслово в реченні найчастіше виконує функцію присудка: про все ти співаєш: про сльози і сміх, про молодість, битвами грізну…