ответ: Люблю весняну прогулянку у лісі. Неймовірно чисте повітря, дух весни.
Дерева пускають перші бруньки , зовсім скоро розквітнуть. Ялини і сосни що не знімали свого зеленого вбрання на зиму - зараз ще зеленіші і привабливіші .
Розквітають перші вербові котики.Чути спів птахів що тільки що прилетіли з далеких країв.
Під ногами м'яка зелена травичка , де-не-де розквітли перші квітки.
Весь пейзаж доповнює прекрасне безхмарне небо з легкими хмаринками що пропливають над всією лісовою імперією.
Я завжди заздрила художникам,адже вони мають безліч пензликів. Раніше я дуже хотіла бути художником Моя сестра навчається на модельєра Додельєр-це дуже складна професія Раніше я думала,що дизайнери можуть вигадувати лише одяг Я дуже хочу бути дизайнером Моя вчителька - найкраща у світі Аби стати вчителем потрібно любити дітей Коли продавець, у нашому магазині, запитав ,що мені потрібно, я розгубилася й не могла вимовити жодного слова Щойно ми з мамою зайшли до магазину,продавець одразу ж посміхнувся нам Двірник-це одна з найтяжчих професій Двірниц-це людина яка робить наше довкілля чистішим
Якось голодний Вовк побачив у лузі Коня. – Ага, здається, нарешті пощастило, – посміхаючись в сіромаха. Вдаючи доброзичливість, він наблизився до скакуна та привітався: – Доброго ранку! – Доброго ранку, Вовче. – Де це твій господар? – Гадаю, що вдома. – Чудово! Обід навіть не потрібно виборювати! – вже не приховуючи справжніх намірів, люто блиснув очима сірий. – Ох братику, який же з мене обід, тільки поглянь: навіть шкіра не зідрана. – А що ж робити? – стурбовано пробелькотів хижак. – Підійди до мене ззаду, вхопися за хвіст і потягни. Ось побачиш, шкіра вмить злізе. Сірий вирішив дотримуватися вказівок. Але щойно протягнув лапу до хвоста, як Кінь замахнувся копитом прямо у Вовка. Хижак кумедно беркицьнувся й утік. Мчить сіромаха долиною, аж дивиться – біля лісу Кізонька стоїть. – Доброго дня, подруго! – Добридень! – Я тебе зараз з’їм. – Нічого доброго з цього не вийде! – Це ще чому? – Поглянь уважніше: з такою важезною здобиччю – одна морока. – Що ж робити? – Здається, знаю. Для цього, Вовче, намагайся впевнено триматися на лапах і якнайширше роззявити пащу. Я ж розженуся з гірки і спробую заскочити тобі прямісінько у шлунок. – Як чудово придумала, – зрадів сіромаха. Кізка розігналася як слід. Коли ж наблизилася до хижака, то наставила вперед роги. Вовк тричі перекинувся, а щойно розплющив очі, промовив: – Цікаво, з’їв Козу чи ні? Та, мабуть, таки проковтнув. А інакше, чому б не міг підвестися? Ще цілу годину потягувався на землі хижак. – Щось однією козою не наївся. Необхідно знайти ще якусь здобич, – промимрив сірий, важко зводячись на тремтячі лапи. Помчав Вовк до села. Коли дивиться – назустріч йому прямує чоловік з аршином. – Здрастуй! – каже сіромаха. – Здрастуй. – Приготуйся, зараз тебе з’їм! – Добре, – відразу погодився чоловік. – Але спочатку пропоную виміряти твій живіт, аби з’ясувати, чи поміщуся в ньому. – Згода. Тільки швидше. Схопив селянин Вовка за хвіст. Замахується палицею та примовляє: – Аршин у довжину, аршин у ширину. Насилу сіромаха вирвався з міцних рук чоловіка. Відтоді хижак боїться навіть підійти до села...
ответ: Люблю весняну прогулянку у лісі. Неймовірно чисте повітря, дух весни.
Дерева пускають перші бруньки , зовсім скоро розквітнуть. Ялини і сосни що не знімали свого зеленого вбрання на зиму - зараз ще зеленіші і привабливіші .
Розквітають перші вербові котики.Чути спів птахів що тільки що прилетіли з далеких країв.
Під ногами м'яка зелена травичка , де-не-де розквітли перші квітки.
Весь пейзаж доповнює прекрасне безхмарне небо з легкими хмаринками що пропливають над всією лісовою імперією.
Объяснение:P.S мабуть сторінки не буде