Верба – це чудове дерево, яке зустрічає весну одним із перших. Вона часто росте біля річок і озер, де її гнучке гілля звисає до води, наче намагаючись напитися свіжої криштальної води. З приходом весни, в березні, на гілках верби з’являються пухнасті сіренькі котики. Вони, такі ніжні та м’які, і справді нагадують шерстку кошеняти. Так і хочеться до них доторкнутися! Згодом вони перетворюються на золотаві суцвіття, з яких потім з’являються зелені сережки. Верба, як справжня красуня, за весну змінює три різних вбрання!
Потім знялися и полетіли за високі гори,за сіні моря та за бескрайні простори.Летіли вдень та вночі.Нарешті стомлені
птахи прилетіли.
Пташки тих країв були раді гостям.Вони дали їм пшениці та дозволили перепочити у їх будиночках.На наступний день вони
всі дружно будували гнізда для приїжджих гостей.Одні шукали хмиз,пух,піря та траву.Інші все це уважно складали.А після важкої роботи всі гралися та співали веселі пісні.
Ось так швидко пройшла зима.Відлітати вже не хотілося, але вони скучили за рідними місцями. Птахи обіцяли повернуться на наступний рік.Тепер у них з'явилися чудові друзі, які їх чекають.