Кажуть, що слово «козак» пішло від слова «коса». Люди, які були озброїни косами, серпами, могли сміливо вступати в бій з татарами. Поміж багатьох козацьких ватажків раннього періоду козацької історії чи не найбільшою славою вкрив себе князь Дмитро Вишневецький, що походив з роду князів Гедиміновичів і який на початку 1550 – х років заснував замок на острові Мала Хортиця. Згуртував навколо нього козаків і цим поклав початок Запорозької Січі. Саме тому його вважають першим козацьким гетьманом. Поміж багатьох козацьких ватажків раннього періоду козацької історії чи не найбільшою славою вкрив себе князь Дмитро Вишневецький, що походив з роду князів Гедиміновичів і який на початку 1550 – х років заснував замок на острові Мала Хортиця. Згуртував навколо нього козаків і цим поклав початок Запорозької Січі. Саме тому його вважають першим козацьким гетьманом.Герб козацької держави був козак у кунтуші, підперезаний поясом, із шаблею при лівому боці, у шапці. Ліва рука підтримує рушницю, оперту на рам’я, права спирається у бік. Цей герб знаходився також на козацьких корогвах і печатях.Як жили запорожці на Січі? На Січі жили неодружені козака і в Січ аж ніяк не допускали жінок. Такий був закон і він залишався незмінним упродовж усього існування Січі.
Запорозька Січ була обведена високими валами, на яких був частокіл і зруби, що на них ставилися гармати. Між валами була широка площа, на краю якої стояли курені, будинки, де мешкали запоріжці. На площі містилася церква, будинку старшини, школа та інші господарські та військові споруди. На площі біля церкви відбувалися Січові ради. Поза валами був Січовий базар, куди приїжджала купці зі своїми товарами. Січовики продавали тут продукти своєї праці – рибальства і мисливства.
Запорозькі козаки становили товариство – громаду, яка поділялася на курені. Найвищим органом на Січі була військова козацька рада, у якій брали участь усі козаки. Рада обирала кошового отамана, козацьку старшину, спільно вирішувала найважливіші питання. Діяв козацький військовий суд, який нещадно карав за вбивство товариша, крадіжки, пияцтво під час походу, зухвалість тощо. На Запоріжжі при церквах діяли школи, де діти козаків навчалися письма, церковного читання, співу та музики. Ще одним показником розвитку культури на Січі було шанобливе ставлення запоріжців до книги.
Називний (що? хто?) місто,зброя Родовий (кого? чого?) міста,зброї Давальний (кому? чому?) місту, зброї Знахідний (кого? чого?) місто, зброю Орудний (ким? чим?) містом,зброєю Місцевий (на кому?, на чому?) в місті, на зброї Кличний місто зброє
Запорозька Січ була обведена високими валами, на яких був частокіл і зруби, що на них ставилися гармати. Між валами була широка площа, на краю якої стояли курені, будинки, де мешкали запоріжці. На площі містилася церква, будинку старшини, школа та інші господарські та військові споруди. На площі біля церкви відбувалися Січові ради. Поза валами був Січовий базар, куди приїжджала купці зі своїми товарами. Січовики продавали тут продукти своєї праці – рибальства і мисливства.
Запорозькі козаки становили товариство – громаду, яка поділялася на курені. Найвищим органом на Січі була військова козацька рада, у якій брали участь усі козаки. Рада обирала кошового отамана, козацьку старшину, спільно вирішувала найважливіші питання. Діяв козацький військовий суд, який нещадно карав за вбивство товариша, крадіжки, пияцтво під час походу, зухвалість тощо. На Запоріжжі при церквах діяли школи, де діти козаків навчалися письма, церковного читання, співу та музики. Ще одним показником розвитку культури на Січі було шанобливе ставлення запоріжців до книги.