І. Вільно й широко , розляглися зелені поля, не тіснили їх похмурі ліси не
давили високі гори ,і далеко-далеко сягало око вздовж ланів та невеличких
гайків що зеленими вершечками виглядали з ярів та балок. (В.Винниченко.)
2.Низькі чорні хмари здавалося стояли нерухомо, але по тому, як вони час
від часу засмолювали негусті дрібні зорі і як ті зорі знову ненадовго з'являлися
можна було здогадатися що хмари біжать. (Григорій Тютюнник.).
3.Мовчала ніч усі мовчали і соловейко задрімав на небі зірочки блищали за
гаєм місяць виглядав. (Л.Глібов.)
4.Виводить натхненно й пронизливо пташка і жаль що пташину ту мову
дзвінку поетам які б не були вони важко в житті перекласти на мову людську.
1)
на дев'ятисот шістдесяти трьох сторінках;
зустріч із двома тисячами трьомастами сорока сімома представниками;
чотирьомстам вісімдесятьом п'ятьом студентам;
без двохсот тридцяти дев'ятьох журналістів.
2)
3 - троє; 5 - п'ятеро; 6 - шестеро; 13 - тринадцятеро; 20 - двадцятеро.
3)
1) До трьох четвертих додати сім дев'ятих;
2) від восьми цілих шести десятих відняти нуль цілих двадцять п'ять тисячних.