Жив-був король Прислівник. І був у нього син Навпаки. Завжди він робив все навпаки. Одного разу у короля стався конфлікт з королевою Іменник. Розпочалася у них війна і була вона дуже жорстокою, погубила дуже багато прислужників короля і самої королеви. Ось Прислівник і каже до сина свого:
- Сину, будь-ласка, закінчи цю війну. Піди до королеви і попроси, щоб вона закінчила війну.
- Гаразд, тату, я піду!
Ось дійшов до замку, і починає говорити з королевою, коли вона сидить на великому троні біля входу і тримає у руці посох, а біля неї стоїть її син Дієслово і брат Прикметник.
Ось і принц Навпаки каже:
- Королево Іменник. Будь-ласка закінчіть цю війну, бо вже дуже багато втратили прислужників і воїнів, як і мій батько, так і ви.
- Ну, я вже і сама думала посилати свого сина до вас просити перемир'я. Отже я згодна.
Ось і війна скінчилась. А король запросив королеву з її сином та донькою до себе в гості. Принцу Навпаки дуже сильно подобалася принцеса Навмисне. Ось як раз того самого дня, одружилися вони і зіграли дуже велике весілля. Кінець
За зроблене добро не чекай похвали
За добро не потрібно чекати похвали. Адже добро необхідно робити від чистого серця, не чекаючи за це подяки або визнання. Шляхетна людина буде творити добрі справи не зважаючи ні на що, адже все одно все те, що ми робимо у житті так чи інакше повернеться до нас знову. Не потрібно переривати ланцюг добра! Навіть якщо вам не сказали за добру справу, якщо той, кому ви допомагали, неввічлива людина, або просто забула подякувати, будьте впевнені, що ваш вчинок все одно є великим вкладом у скарбничку людяності, добра та милосердя.
Так а може й ні!
Объяснение:
Смотря в якому випадку!