1.У якому рядку всі слова належать до службових частин мови:
а) під, себе, старанно, прочитана;
б) але, не, попід, біля;
в) нехай , з-поміж, виконуючи.
2) Прийменники біля,коло, край, близько утворені:
а) шляхом складання непохідних прийменників;
б) поєднанням прислівників чи іменників з прийменниками;
в) шляхом переходу з інших частин мови.
3) Як пишуться всі прийменники зі словами, перед якими вони стоять?
а)Разом;
б) окремо;
в) через дефіс.
4)Прийменники з і за можуть уживатися з такими відмінками:
а) родовим, знахідним, орудним;
б) родовим і знахідним;
в) родовим і місцевим.
5)Які сполучники з’єднують однорідні члени речення або частини складносурядного речення:
а) сурядності;
б) підрядності.
6) У якому рядку подано протиставні сполучники сурядності?
А) Чи, хоч, то,або;
б) але,зате, проте, однак;
в) ні…ні, та, і.
7) У якому рядку допущено помилку у вживанні сполучників?
А) Дорослі й діти;
б) дощ й вітер;
в) читали й писали.
8) У якому реченні допущено помилку в написанні сполучників?
а) Коріння навчання гірке, зате плід його солодкий.
б) Я заховався зате дерево, що ближче.
9)Які частки виражають різні смислові відтінки та ставлення мовця до висловлюваного:
А) вказівні частки;
Б) модальні частки;
В) питальні частки.
10) У якому рядку подано формотворчі частки?
А) Це,ось, то;
Б) не. ні, ані;
В) хай (нехай), б ( би ).
11)Частки –бо, -но, -то, -таки пишуться через дефіс, якщо:
А) підсилюють значення окремого слова;
Б) між часткою і словом, до якого вона належить, стоіть інша частка.
12) З дієприкметниками, що не мають пояснювальних слів і є означеннями, префікс не пишеться:
А) разом;
Б) окремо
— А ти ж хто такий?
— Приступіть ближче, я вам усе розповім, — лагідно і солодко говорив Лис.
Звірі трохи наблизилися до нього, але зовсім близько не важилися.
— Слухайте, любі мої, — говорив Лис
Микита, — і тіштеся! Сьогодні рано Святий
Миколай виліпив мене з небесної глини —
придивіться, яка вона блакитна! І, ожививши мене своїм духом, мовив: «Звіре Остромисле! В звірячім царстві запанував нелад, несправедливий суд і неспокій. Ніхто там не певний свойого життя і свойого добра. Іди на землю і будь звірячим царем, заводь лад, суди по правді і не допускай нікому кривдити моїх звірів!»
Почувши се, звірі аж у долоні сплеснули.
— Ой Господи! Так се ти маєш бути наш добродій, наш цар?
— Так, дітоньки, — поважно мовив Лис Микита.
Нечувана радість запанувала в звірячім царстві. Зараз кинулися робити порядки. Орли та яструби наловили курей, вовки та ведмеді нарізали овець, телят і нанесли цілу купу перед нового царя. Сей узяв часточку собі, а решту по справедливості розділив між усіх голодних.
Знов радість, знов оклики зачудування і подяки. От цар! От добродій! От премудрий І Соломон! Та за таким царем ми проживемо віки вічні, мов у Бога за дверми!