Запишіть частки, розподіливши їх у три колонки: 1) модальні; 2)
заперечні, 3) формотворчі.
Хай, нехай, би, не, ні, ані, хіба, чи, невже, що за, що то, ось, от, це, оце, ото,
он, ген, саме, якраз, справді, точно, власне, хоча б, аж, же, таки, уже, мов,
ніби, мовби, годі, бодай, бо, давай.
315. Випишіть «зайву»(лишню) частку в групі.
Так, еге ж, годі. Саме, хай, якраз. Як, мов, нехай. Хай, нехай, ні. Ані, ні, хай.
Лишень, ні, навіть.
316. Відновіть текст, уставивши необхідні частки з довідки. Зробіть
синтаксичний розбір першого речення.
…густим молоком облиті фруктові дерева. …виструнчились у весяному
святковому вбранні вишні, сливи, черешні, груші. І очей від них …одведеш.
…тягне до них, підійдеш, …милуєшся і …намилуєшся. …радість і для
невтомних трудівниць — бджіл. Вони неквапно збирають …нектар.
…перший весняний взяток. А на землі — сила-силенна …справжніх
весняних квітів. Недаром… …місяць зветься квітень (За О. Копиленком).
Довідка: ніби, ось, не, хоча, ото, не, це, таки, справді, вже, же, цей.
318. 1. Перепишіть текст, вставляючи пропущені букви і розкриваючи
дужки.
2. Підкресліть частки. Визначте їх розряд за значенням.
Жи(т,тт)я кожної людини від народже(н,нн)я і до смерті проходить
серед людей. Жодна людина не/існує сама по собі. А формою взаємозв..язку
між людьми є спілкува(н,нн)я. Що ж таке спілкува(н,нн)я? Це обмін
інформацією та досвідом. Кожній людині властива потреба у спілкува(н,нн)і.
Згадайте Робінзона Крузо, що жив на бе(с,з)людному острові й розучився
ро(с,з)мовляти, тому що не/мав з ким спілкуватися. Ми навіть (не)можемо
уявити, яка це велика розкіш — спілкува(н,нн)я.
А чи вміємо ми спілкуватися? Чи завжди ведемо себе правильно в тій
чи іншій ситуації? (З посібника) на пешите писмено порушу
Батьки - це сам початок розиття дитини, вони певним чином формують сам характер та дитину. Батьки можуть повністю змінити життя дитини своїми вчинками. Якщо напрмклад матір буде вживати алкоголь при дитині, їй буде здаватися це нормою. Або-ж навпаки, кмітлива дитина в цьому випадку може зробити висновок того що це погано. Здебільш батьки люблять своїх дітей, та вчать їх хорошому, але не завжди виходить так як хотілося-б. Немає ідеальних батьків, так само як і ідеалтних дітей. Тому я вважаю що це питання є чисто субєктивним, але всеж-таки в надзвичайних, незрозумілих, тяжких ситуаціях краще прислухатись до порад батьків.