263. Замість крапок уставте у речення відокремлені обставини місця і часу, які мають уточнювальний характер. (Скористай
відкою).
1. Та книга в нас на покуті, ..., лежить (А. Малиши
2. Того ж таки дня, ..., Чіпка зібрався в дорогу (Пана
Мирний). 3. Недалеко від Богуслава, ..., ..., розкинулося
село Семигори (І. Нечуй-Левицький). 4. І тут, ..., живу я
Україною (А. Кацнельсон). 5. Тоді, ..., сад був весь у цвіту
(А. Шевченко). 6. А недалеко од села, ..., насипана висока
могила (Панас Мирний). 7. Рано, ... , прокинулась і Харитя
(М. Коцюбинський). 8. Я в серці, ..., сховаю печаль свою
(Д. Павличко).
Чи можуть тварини спілкуватися?
Я часто задумуюсь над тим, чи можуть спілкуватися тварини. Звичайно, мову мають лише люди, а тварини спілкуються за до вигуків. Силою голосу та виразністю звука вони можуть сповістити про небезпеку, проявити радість або щастя. До того ж, тварини можуть спілкуватися на значній відстані одне від одного.
Вміють спілкуватися тварини і з людьми. Згадаймо мову їхнього тіла. Коли я вертаюсь додому, мій пес радісно колихає хвостиком у різні боки. Такий рух означає, що він радий мене бачити. Розуміє мій пес і мою мову. Наприклад, коли я кажу йому, що час гуляти, він стрімко біжить до дверей. Мова у тварин інша, особлива, але дуже цікава, варто лише по гати!