Объяснение:
Обереги є давніми, добрими символами нашого народу.
До оберегів належать вишиті рушники, писанки, вишиванки, підкови, вінок, вербові гілки, маківки, образи. З давних давен вважали , що вишиванка захищає від усілякого лиха, наділяє людину цілющою силою рідної землі. Підкова приносить щастя. Калина була символом краси, продовження роду. Рушник символізує гостинність та доброзичливість. Дівочий вінок мав захищати дівчат від лихого ока і недуг. Вважається, що освячені вербові гілочки відвертають грозу, біду, оберігають від нещастя. Маківки є символом достатку, захисту від усього лихого.
Сьогодні у кожній українській оселі є оберіг.
я вважаю, що справедливим бути доволі тяжко. люди хочуть, щоб справедливо було щодо них. часто навіть не задумуючись, що самі чинять несправедливо. якщо ви зробили шкоду, а покарали іншого, є два варіанти: або вас загризе сумління, або хтось несправедливо віднесеться до вас. як бумеранг. у «золотому правилі моралі» про це розповідається. поступай з іншими так, як би хотів, щоб вони поступали з тобою.
щоб бути справедливим, треба бути розумним, хоч трішки. дурний і ненавмисне поділить 12 яблук між трьома людьми неправильно. наприклад, так: першому дасть 2, другому – 4, а третьому – 6.
тому будьте чесними, справедливими і хоч трішки розумними.
Зі свого досвіду можу сказати , що компьтер ніколи не замінить книгу. Сучасна молодь переконана: подивитися фільм набагато простіше, цікавіше і приємніше. Але це не так. На мою думку, кіномистецтво - це велике досягнення людства. В світовому, в тому числі, і в українському доробку, є багато хороших фільмів, які можна із задоволенням подивитися, насолодитися грою акторів. Проте, часто, коли я дивилась фільми, екранізовані за щойно прочитаними творами, я розчаровувалась.
Наприклад, я була в захопленні від роману Івана Багряного "Тигролови", що був екранізований у 1994 році. Мене вразило те, з якою майстерністю письменник описав переживання, внутрішній стан, почуття героїв, зародження чистого кохання між Григорієм Многогрішним та Наталкою Сірківною, роздуми Григорія над минулим і майбутнім, добрі пориви старого Сірка, міцну дружбу двох Грицьків і теплу турботу матері - берегині домашнього затишку. Прочитавши книгу, я захотіла переглянути фільм, але, на превеликий жаль, я не побачила нічого того, що мені хотілося б: героїв твору я уявляла зовсім іншими, характери не розкрились повністю, про їхні думки не можна було здогадатись.
Отже, я переконана, що навіть у нашому інформаційному суспільстві значення книги збереглось і ніколи не втратить своєї цінності.