Хто мав нагоду побувати на вулиці Садовій у селі Хочиному, що на Житомирщині, той обов’язково звернув увагу на квітковий розмай на подвір’ї однієї господині.
Чого тут тільки немає! По весняній порі зацвіли червонощокі тюльпани, за ними — білоголові нарциси, а ген постелився по землі синій в’юнкий барвінок, а попід тином пишно всівся кущ бузку. М’яко запахло м’ятою.
Ближче до літа розпустять свої рясні бутони півонії. Стрілами-листками вп’ялися в небо фіолетові півники. Кущі смородини та порічок порозкидали нитки налитих червоних і чорних намистин, ніби вихваляючись перед волохатим аґрусом. Проте найповажніші серед усіх — мальви.
Справжній квітковий карнавал починається восени: чорнобривці, майори, матіоли. І все це — поряд із цілим загоном барвистих жоржин і розвихрених хризантем (За С. Міськовою).
Зима-це найпрекрасніша пора року,найбагатша пора року,найпрекрасніша пора року.Є дуже багато прикмет та повір*їв
Багато снігу – багато хліба.
Був уночі іній – вдень сніг не випаде.
Вітер у січні зі сходу несе добру погоду.
Вітер узимку повіяв з півночі – на великий холод.
Ворона сидить уранці на верховітті і каркає – на завірюху.
Горобці ховаються у хмиз – на мороз або перед завірюхою.
Зимою дітвора катається на санах,ліплять баб снігових,на лижах катається, ну або ж на ковзанах,дерева скидають з себе одяг і вдівають зимову шубку