Абсолютно всё, до последней вещи.Лохматоев до последней нитки всё перевёл на своё имя и, как только перевёл, так во всей красе и развернулся (Мельников-Печерский. На горах). 2. Подробно, основательно, до мелочей (знать и т. п.). —Не все ведь этакие господа, как твой покойный папенька был, с тем, бывало, говоришь, словно со своим братом, — всё до последней нитки по крестьянству знал(Писемский. Плотничья артель). 3.Насквозь, совсем (промокнуть, вымокнуть). В трёх верстах от станции ***стало накрапывать, и через минуту проливной дождь вымочил меня до последней нитки (Пушкин. Станционный смотритель).
ПРИКЛАД:Найчастіше уточнювальними бувають обставини місця, часу, а іноді — й обставини дії, означення, присудок, підмет, додаток.1. [звідки?] Згори, [а звідки саме?] з міста, текли до води запахи вечірніх лип. (Ю. Яновський.)2. [коли?] Рано, [а коли саме?] за холоду, з росою добре жати. (І. Франко.)3. Данилко [як?] радо, [а як саме?] з підскоком, біг до сусідів. (Петро Панч.)4. Над оболонню висять низько [які?] білі, [а які саме білі?] аж прозорі, хмари. (І. Нечуй-Левицький.)5. Під синім склепінням високого неба розкинувся [який?] широкий, [а який саме широкий?] аж до самого обрію, степ. (Ю. Бедзик.)Іноді виділення тих чи інших членів речення як уточнювальних залежить від того, який зміст вкладає автор у своє висловлювання. Відповідно до цього й вимовляються вони з різною інтонацією.1. [де?] Там, [а де саме?] далеко, [а де саме далеко?] на Вкраїні, сяє сонечко ясне. (П. Грабовський.) — [де?] Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро. (І. Нечуй-Левицький.)2. [де?] У нас, [а де саме?] на Волині, найбільші й, мабуть, наймальовничіші озера. — Мені здається, що пейзажі [де?] в нас на Україні якоїсь приголомшливої краси й величі.
