ответ: Привіт!
1. Осяяне сонцем літнього дня місто миготіло всіма барвами.
2. Сині очі, вмиті сльозами, виблискували волошковим квітом - чисті, непорочні й по-дитячому довірливі.
3. Настояні на сизих отавах і туманах серпневі ночі дихають пахощами зрілого літа.
4. Палац, оточений величезним парком, стояв на високій горі, внизу голубіли озера й ставки, а далі мерехтів Дніпро.
5. Дівчину, високу, ставну й повногруду, облягала біля полотняна сорочка з вишитими рукавами.
6. Над морем злітали чайки, шугали в голубому мареві білими крильми, схожими на трепетні сторінки, вихоплені з якоїсь книги чи власної пам'яті.
7. Зрідка зустрічалися низькорослі дубки, кучерявилася унизана оранжевими ягодами чіпка, шипшина.
8. І віхола, густа, лапата і тепла, знову насувала.
9. Сонце сідало за густо порослу золотим дроком і маслинами гору.
Я не впевнена лише на рахунок 5 і 6 речення, але дуже сподіваюся, що хоч трохи до
я вважаю, що справедливим бути доволі тяжко. люди хочуть, щоб справедливо було щодо них. часто навіть не задумуючись, що самі чинять несправедливо. якщо ви зробили шкоду, а покарали іншого, є два варіанти: або вас загризе сумління, або хтось несправедливо віднесеться до вас. як бумеранг. у «золотому правилі моралі» про це розповідається. поступай з іншими так, як би хотів, щоб вони поступали з тобою.
щоб бути справедливим, треба бути розумним, хоч трішки. дурний і ненавмисне поділить 12 яблук між трьома людьми неправильно. наприклад, так: першому дасть 2, другому – 4, а третьому – 6.
тому будьте чесними, справедливими і хоч трішки розумними.