6. Матеріальне та соціально-побутове забезпечення Начальника відділу.
6.1. За виконання обов’язків, передбачених цим контрактом, начальнику відділу виплачується грошова винагорода, що містить у собі:
— щомісячні виплати розміром крб.: виплати за високоякісне виконання обов’язків за цим контрактом;
— одноразові виплати за виконання окремих завдань, обумовлених цим контрактом: додатковими угодами до нього.
6.2. До визначення фактичних даних, необхідних для визначення місячного розміру вищезгадуваних виплат, вони виплачуються, виходячи з розрахункових даних, що становлять 75 відсотків розрахункової суми.
Я вважаю, що ніхто й ніколи не зможе зрозуміти, що таке щастя. Для когось – це купа грошей та величезний будинок, а для іншого – здоров’я рідних. Більше того, у кожного з нас воно асоціюється з різними речами. Хтось вбачає у щасті мішок дорогоцінних прикрас, а воно нагадує картину, яка відображає все те, що було для мене близьке раніше, і те, що робить мене щасливою зараз. Проте малюнки на цій картині змінюються відповідно відповідно до віку.
Перш за все, це пов’язано з пріоритетами. У дитинстві я раділа новим іграшкам та цукеркам, що купувала мені мама. Щастя для мене було матеріальним, але ж я була дитиною і не зовсім розуміла, що таке щастя і яка людина є щасливою. Напевно, так було у всіх із нас, адже розуміння певних речей приходить з віком, і ми не можемо засуджувати один одного за те, чого не розуміли.
З часом пріоритети змінюються, і на зміну матеріальним цінностям частково приходять моральні. Я відчувала себе дійсно щасливою,коли,приходячи додому, поринала у світ казок, де добро перемагає зло і де всі принцеси завжди знаходять своїх принців. Це вже не було те матеріальне задоволення, яке я отримувала від нових іграшок, це було щось більше. Я справді була щаслива.
Ні для кого не секрет, що кожен із нас сприймає літературу по-різному. Хтось просто поглинає інформацію, а хтось читає між рядками. Думаючи про щастя, я завжди згадую Маленького принца із однойменної повісті. Маленька троянда була не просто квіткою, про яку він піклувався, вона була об’єктом його кохання, причиною щастя. З появою квітки принц почав жити.
По-друге, коли людина дорослішає, в неї не залишається часу на щастя. Це надзвичайно сумно. Для мене дорослі наче роботи, що живуть за принципом робота – дім, не залишаючи місця і часу для щастя. Я щиро радію за людей, що в душі залишаються дітьми. Вони щасливі…
Я майже втратила ту дитячу віру у казки, а це значить те, що я стала дорослішою. Мене це лякає. Хоч зараз для мене щастя не в грошах, проте я не знаю коли стану дорослою і почну бачити щастя саме в них. Гроші й інші матеріальні цінності я сприймаю як належне, хоча це і не зовсім правильно, але зараз мене щасливою робить інше. Це книжки, хоч іноді не зі щасливим кінцем, рідні та друзі, що мене оточують, те, чим я займаюсь і дійсно люблю.
Отже, кожен вбачає щастя у різних речах, але всі люди мають залишитися в душі у тому віці, де вони були щасливі.
Називний і знахідний- сто
Всі інші - ста