Багато снігу - багато хліба. Був уночі іній - вдень сніг не випаде. В лютому сонце йде на літо, а зима на мороз. В холод кожен молод. Взимку сонце крізь плач сміється. Вітер добрий при стозі, а злий при морозі. Вітер у січні зі сходу несе добру погоду. Грім узимку - на сильні морози, блискавка - на бурю. Держись, Хома, іде зима! До завірюхи треба кожуха. Зима біла, та не їсть снігу, а все - сіно. Зима з снігами-літо з хлібами. Зима засніжена - літо дощове. Зимове сонце, як мачушине серце: світить, а не гріє. Зимою день такий: сюди тень, туди тень, та й минув Зимою деньок, як комарів носок. Зимою добре, а літом ще краще. Кільця довкола місяця - на сніг. ледащо, а їсти нема що. Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи - Лютий воду відпускає, а березень підбирає. Місяць лютий гостро крутий. Місяць лютий спитає чи взутий, Мороз - аж іскри сипляться. Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде. Синиця пищить - зиму віщить. Січень не так січе, як у вуха пече. Сонце блищить, а мороз тріщить. Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би. Такий мороз, аж зорі скачуть. То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха. Як зазиміє, то й жаба оніміє. Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур. Як приходить сніг з дощем, то йдуть до шевця з плачем. Як сніг упаде, то пастух пропаде, а як розтане, пастух устане. Якщо взимку сухо і холодно, влітку сухо і спекотно.
А (сполучник) мати (іменник) хоче (дієслово) научати (дієслово), так (сполучник) соловейко (іменник) не (частка) дає (дієслово) (Т.Шевченко).
Незабаром (спол.) подали (дієслово) вагони (іменник), але (спол.) пасажирів (ім.) ще (частка або прислівник. Мені здається, частка у цьому випадку) не (частка) випускали (дієсл.) з вокзалу (ім.) (Л Смілянський).
І (спол.) так (мабуть, прислівник) необхідно (прислівник), щоб кожен (займенник) щомиті (мабуть, числівник) світився (дієсл.) для когось (займенник)! Бо (спол.) так (присл.) необачно (присл.) себе (займ.) лише гріти (дієсл.)(А. Листопад). (тут два речення, якщо ще потрібне, я тобі зроблю)
Земля (ім.) прекрасна (прикм.) тому (здається, прислівник), що (сплучник, здається) на ній (займенник) живуть (дієсл.) дзвінкоголосі (прикметник) малюки (іменник). (Ю. Бедзик).
Г
Объяснение:
Нехай - формотворча частка наказового