Нужно найті Корінь сто вісімдесят шесть, три четверті, п'ятнадцять тисяч п'ятсот, вісімдесят, двадцять один, сто двадцять, одна друга, шисдесят, дев'яносто, восімсот тридцять, дванадцять памагіте
Моя школа хороша , але іноді вона мені здається трохи нудною і стомливою через велику кількість завдання. тому мені хотілося б змінити дещо . якби я була директором школи , я б відмінила б і завдання - я думаю , що це марна витрата часу . потім , я б зробила довше зміну між уроками . я б також поліпшила меню в шкільній їдальні -велика частина їжі просто огидна . думаю , школярам треба більше салатів , овочів , і фруктів. наступний крок - шкільні канікули . літні канікули досить довгі , але я б подовжила осінні , зимові і весняні канікули,щоб дозволити школярам проводити більше часу зовні удома або подорожуючи. мій улюблений предмет в школі - біологія , тому в моїй ідеальній школі я б хотіла мати цей предмет щодня. добре було б мати більше практичних занять , різних досліджень або проектів. спортивне , і музичне зайняття , образотворче мистецтво слід зробити основними предметами і викладачі мають бути доброзичливими , веселими і досвідченими. отже , їх робота повинна добре оплачуватися. у розклад школи моєї мрії я б включила більше екскурсій і подорожей . я думаю дуже важливо подорожувати зі своїми однокласниками і ділитися враженнями. ось моєї школи
Вона така неповторна, мелодiйна i спiвуча, бо ввiбрала в себе гомiн дiбров i лукiв, полiв i лiсiв, духмяний, пянкий запах рiдної землi. У народу немає бiльшого скарбу, нiж його мова. Бо саме мова - це характер народу, його память, iсторiя i духовна могутнiсть. У нiй вiдбиваються звичаї, традицiї, побут народу, його розум i досвiд, краса i сила душi, вона його, народу, цвiт i завязь. Ще в дитинствi рiдна мова допомагає нам пiзнавати свiт, вiдкривати для себе великий i чарiвний свiт життя. Без мови не може iснувати i розвиватися суспiльство, бо вона допомагає людям обмiнюватися думками, висловлювати свої почуття, досягати взаєморозумiння, створювати духовнi цiнностi.
Слово надто багато важить в життi, як вiдомо, воно може впливати на долю, воно вмить змiнює настрiй, робить людину щасливою або розгубленою. Прикро, коли чуєш, як часом, люди спотворюють нашу мову такими словами, яких не знайдеш у жодному iз словникiв. Чи то нехтуючи, чи то не знаючи мови.
Той, хто зневажливо ставиться до рiдної мови, до рiдного народу, не вартий уваги i поваги. I це болить нам, тим, хто любить рiдну Україну, рiдну мову. Мова служить нам завжди. Щирими словами ми звiряємося у дружбi, словами нiжними вiдкриваємо серце коханiй людинi, словами гострими i твердими, "мов криця", даємо вiдсiч вороговi. Не можна ходити по рiднiй землi, не зачаровуючись рiдною мовою, не знаючи i не вивчаючи її.
Наша рідна мова. Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ми зростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили свої перші слова. Ця мова зрозуміла і рідна всім свідомим українцям, так як полякам — польська, німцям — німецька, англійцям — англійська . Бо без мови немає народу. І так само, як у кожній людині є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.
Українська мова - це барвиста, запашна, невянуча квiтка, яка вiчно квiтне, долаючи час, кидаючи барвисту стрiчку iз давнини у майбутнє. Вона виткана i червоною калиною, i синiм барвiнком, i вишневим цвiтом та запашною рутою-мятою.
