Давно це було. У країні Морфології запанували сум і неспокій. «Що робити? Що зробити?» – перепитували жителі цієї країни одне одного, але ніяк не могли діяти.
Побачила мати Мова таку тривогу своїх підданих і вирішила поселити в країні Морфології ще одного жителя, який би означав дію або стан предмета.
По-царськи нагородила матінка Мова нового жителя. Він має вид (доконаний і недоконаний), буває перехідним або неперехідним, змінюється за (дійсний, умовний, наказовий), часами (минулий, теперішній, майбутній), числами й особами. У реченні ж найчастіше виконує роль присудка.
А головне, він зумів відповісти на запитання: що робити? що зробити? і навчив усіх діяти. Тому й назвали його Дієслово.
Відповідь:
Пояснення:- Привіт Олено, як твої справи?
-О, привіт Максиме, а ти часом не знаєш, яке було домашнє завдання з української мови?
-Звичайно знаю, нам дали завдання скласти діалог, щоправда, я ще його не написав.
-А який діалог, Максиме?
-Та про якесь там добро.
-Та це ж просто Максиме.
-Ага, так просто, що я нічого не знаю.
-А хочеш Максиме разом напишемо?
-Звичайно, я хочу, а ти знаєш як?
-Так, я знаю, і я тобі з радістю до .
-Добро-це дуже широке поняття, його не легко пояснити, адже його творять своїми вчинками. Ось, наприклад, ти дуже сильно хочеш з'їсти шоколадку, але побачивши, голодну дівчинку, віддаєш їй, те що придбав для себе.
-Люди, які творять добро схожі на сонце, що випромінює своє тепло.
-Ось і все, я дуже сподіваюся, що ти все зрозумів.
-Авжеш, Оленко, я ще таких порівнянь не чув. Дякую тобі.
-І тобі дякую, я теж піду писати для себе діалог. Бувай, зустрінемося в школі!
-Бувай!