Сумно восени. Небо вкривається сірим хмарами. Холодний осінній вітер несе по дорогах жовте листя. Дерева стоять голі, похмурі. Надворі грязюка. Постійно мрячить дощ, дрібний, густий, холодний. Люди ховаються від нього під парасольками і поспішають додому. Там тепло і затишно.
Мов поганих не існує в світі, Є лише погані язики. А. Бортняк Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистить себе. Оксана Пахльовська
Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості. Іван Огієнко Руйнування мови – основи національної культури – це вже не просто вина, а злочин держави перед народом. А. Мокренко Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу. Ліна Костенко Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб. Іван Огієнко
Я живу у місті Харкові, якому більше трьох століть. Це один з найбільших індустріальних, наукових і культурних центрів України. Багато вулиць, площ, проспектів у моєму місті. Всі вони мають і своє обличчя, і біографію, і славу. Я мешкаю на Салтівському житловому масиві, що дістав свою назву від Салтівського шосе, яке веде в містечко Старий Салтів. Моя широка вулиця Салтівське шосе вражає своїми масштабами, щедрою зеленню і чистотою. Великою магістраллю весь час їдуть машини, автобуси. Веселі трамваї видзвонюють своїми переливчастими дзвіночками. На вулиці вишикувалися заводи, школи, магазини, кафе. Охайні одноповерхові будівлі чергуються з великими п'яти— і шістнадцятиповерховими будинками. Моя вулиця подобається мені завжди. Вона чарівна восени, коли дерева вбрані в різнобарвні шати. Приємно йти по опалому листю, вслухаючись у шарудіння... А взимку! Це ж казковий витвір із снігу! Весною розливається смачний аромат бруньок на тополі, березі. Влітку густа зелень дерев дає жадану прохолоду. Для мене рідна вулиця краща від усіх інших місць!
Осінній дощ
Сумно восени. Небо вкривається сірим хмарами. Холодний осінній вітер несе по дорогах жовте листя. Дерева стоять голі, похмурі. Надворі грязюка. Постійно мрячить дощ, дрібний, густий, холодний. Люди ховаються від нього під парасольками і поспішають додому. Там тепло і затишно.